Офшори: Неприпустима назва

Содержание

Що таке офшори, як вони працюють та чи завжди це нелегально

Буває, обговорюєте щось у компанії і тут мова заходить, скажімо, про нову угоду Apple. Зізнатися, що ви не в темі, соромно, тому залишається тільки кивати з розумним виглядом. Знайомо?

Щоб таких незручних ситуацій було менше, ми запустили рубрику «На пальцях». У ній ми просимо фахівців пояснити складні речі простими словами — так, щоб навіть ваша бабуся зрозуміла.

Цього разу ми запитали в команди YouControl про те, як влаштовані офшори, і чи дійсно такі схеми завжди незаконні.

Як діють офшори

Офшор — це країна або її частина з особливими умовами ведення бізнесу для іноземних компаній. На території офшорних зон діє низька ставка податку на прибуток (в деяких країнах податків взагалі немає), а законодавство дозволяє не розкривати фінансову звітність та дані про кінцевих бенефіціарів підприємства.

Компанії, зареєстровані в офшорних країнах, ведуть діяльність поза їхніми межами. Причому якщо підприємство знаходиться, наприклад, у Белізі, який вважається офшором, і веде всі справи там (а не в Україні), — офшорним воно не вважається.

Є декілька офшорних схем. Можна виводити кошти в офшор напряму (найчастіше — через оплату вигаданих послуг, роялті або дивідендів). Інший спосіб — отримувати кошти за товари або послуги не з України, а з іншої офшорної компанії.

Компанії «тікають» до офшорів з кількох причин:

намагаються приховати свої доходи та скоротити податкові витрати;
хочуть приховати ім’я реального власника бізнесу;
шукають комфорту та захисту від нестабільної економіки чи рейдерства.

Що потрібно, щоб створити офшорну компанію

Умови в різних офшорних країнах можуть відрізнятися. Загалом для реєстрації потрібно обрати юрисдикцію, зібрати необхідний пакет документів, визначитися із назвою компанії, оплатити збори та мито, якщо вони передбачені, отримати статус юридичної особи та відкрити рахунки.

Офшорну компанію можна як створити з нуля (найчастіше за допомогою спеціалізованих агенцій та інших посередників), так і купити вже готове підприємство.

Як віддалено керувати своїм офшором

Всі офшорні компанії влаштовані приблизно однаково. У них обов’язково є акціонер — це може бути фактичний власник компанії, але як правило використовують «номінальних» акціонерів. Так простіше зберегти конфіденційність.

В офшорної компанії має бути один або кілька директорів. Знов-таки, це може бути власник, але частіше призначають «номінальних» директорів.

Майже в усіх юрисдикціях обов’язковою умовою є наявність місцевого реєстраційного агента, який виступає ланкою зв’язку компанії з державними органами країни реєстрації.

Під час реєстрації офшору країни часто пропонують послуги «номінальних» акціонерів, директорів та агентів.

Чи треба сплачувати податки в офшорі

Більшість офшорів не вимагають проходити аудит і подавати регулярну фінансову звітність. Обов’язковим залишається лише ведення бухобліку та зберігання первинних документів.

Компанії платять податки залежно від того, в якій офшорній юрисдикції вони знаходяться. У «класичних» офшорах немає податку на прибуток (дохід, оборот). Замість цього компанії щороку сплачують до бюджету фіксовану суму: від кількох сотень до кількох тисяч доларів.

У країнах з низькими податковими ставками податок на прибуток відносно невеликий: 9-12%. У країнах з «територіальною» системою оподаткування платити податки не потрібно, якщо компанія не веде діяльність і не отримує дохід з джерел у цій країні.

Чому засновники офшорних компаній залишаються невідомими

Зазвичай офшорні країни зберігають анонімність засновників. Хоча деякі навпаки, почали рухатися до прозорості та відкритості своїх реєстрів, аби відповідати міжнародним вимогам та світовим тенденціям.

Нерідко підприємці використовують офшорні компанії, щоб проводити операції з грошима, отриманими нечесним шляхом. Інша причина — уникнення оподаткування. Ці та інші сумнівні мотиви пояснюють небажання окремих представників бізнесу розкривати свою приналежність до такої компанії.

Офшорні країни, де українські підприємці найчастіше реєструють компанії

Основний вид діяльності офшорних компаній в 5 регіонах ‒ «Неспеціалізована оптова торгівля». Тобто, підприємці приховують, чим саме займаються. Також велика доля припадає на надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Третій за популярністю вид діяльності — будівництво житлових і нежитлових будівель.

Що таке мідшори, оншори і чим вони відрізняютья від офшорів

Мідшор — умовний «напівофшор», фінансово стабільні країни з гнучкою податковою ставкою для іноземних компаній. У мідшорах дотримуються принципів прозорості і ведуть відкриті реєстри компаній. Мідшорами можна назвати Гонконг, Ірландію та Великобританію.

Оншор — протилежний до «офшору» термін. Це високорозвинена країна, яка не пропонує пільгового оподаткування компаніям «чужинців». В оншорах високі вимоги до оподаткування та звітності компаній і дорога реєстрація.

Коли поняття «офшор» набуло негативного значення

Саме слово перекладається як «поза берегом», воно родом зі США. Так у 50-х роках минулого століття американські ЗМІ назвали компанію, яка «переїхала» на територію з приємнішим податковим кліматом, ніж був у Штатах. Таким чином організація змогла не лише обійти оподаткування, а й уникнути контролю з боку влади. Той період можна вважати днем народження цього терміну. Активний же розвиток офшорів почався із 1970-х років — тоді офшорні компанії реєстрували десятками.

Офшор — тільки для мільйонерів?

Це поширена, але хибна думка. Малий та середній бізнес теж може «втекти» в офшори. Однак не кожен офшор для цього підійде. Деякі країни вимагають чи не мільйони доларів на рахунку для реєстрації офшорної компанії. А в інших країнах іноземці можуть відкрити компанію хоч з $1000.

Чи завжди офшор — це щось незаконне?

У підприємців, які обирають офшори, не завжди негативні наміри.

Іноді вони реєструють компанію в іншій країні, щоб уникнути незручних умов ведення бізнесу в Україні.

Якщо підприємство, наприклад, з Кіпру чи Туреччини, працює в Україні — це ще ні про що не говорить. Не варто ставити «клеймо»: компанія може бути заснована реальними іноземцями із цих країн, які є партнерами українського бізнесу.

Як на міжнародній арені ставляться до офшорів

Світовий бюджет 2017 року склав $90,4 трлн. За даними публікації на сайті МВФ від 2018 року, «офшорні обороти» у світі тоді були близько $12 трлн. Тож доля офшорних грошей у світовій економіці таки значна.

Ці підрахунки — дуже приблизні. «Через секретність, яка є основою надання послуг офшорними банками, адвокатами та компаніями, важко точно встановити, скільки грошей потрапляє в податкові гавані, звідки і куди йдуть кошти», — йдеться в публікації.

Зараз у світі близько 110 офшорних країн.

Країни «Великої двадцятки» вже кілька років розробляють і втілюють проєкти, що мають протидіяти ухиленню від сплати податків. Попри боротьбу на глобальному рівні, деякі розвинені країни досі входять до переліку офшорів (Швейцарія, Сінгапур, Туреччина) чи мідшорів (США, Гонконг), і не надто зацікавлені боротися з цим.

Ми не зустрічали міжнародних конфліктів щодо офшорів. Гадаю, коли країни встановлюють високу податкову ставку для бізнесу, вони усвідомлюють, що частина компаній піде в офшори і вони втратять ці податки. Значно частіше виникають скандали, щодо розкриття інформації про справжніх власників офшорного бізнесу.

Читайте нас в Telegram

«Оффшор» (так называемые). Перечень оффшорных зон — YouControl

Офшорні (англ. offshore — «поза берегом», «поза межами») юрисдикції розташовані по всьому світу, часто їх статус зводиться до того, що виведений туди бізнес дистанційований від української влади, а податкові витрати зведені до мінімуму.

Переваг «офшорів» багато: використання в якості компаній-посередників при виведенні коштів для податкової оптимізації, швидке і вільне розпорядження валютними коштами без контролю «вітчизняних» наглядових органів, захист розміщених в Україні активів і укладених контрактів міжнародним правом, конфіденційність інформації про справжні власників, структурування бізнесу тощо.

В той же час, відповідні юрисдикції часто визнаються міжнародними організаціями і окремими державами такими, що не відповідають визначеним ними критеріям прозорого оподаткування, протидії відмивання грошей, фінансування тероризму і навіть становлять загрозу міжнародній фінансовій системі. Це закладає відповідні ризики співробітництва з суб’єктами із зазначених юрисдикцій, а в окремих випадках – також із пов’язаними з ними особами та їх контрагентами. В першу чергу – з точки зору національних та міжнародних обмежувальних політик, що можуть застосовуватись щодо таких суб’єктів та/або їх партнерів.

Общая цель перечней ЕС заключается в улучшении надлежащего налогового урегулирования во всем мире и обеспечение того, чтобы международные партнеры ЕС придерживались тех же стандартов, что и государства-члены ЕС по налоговой прозрачности, справедливого налогообложения, осуществления мер финансовой безопасности. Критерии перечней согласованные государствами-членами в 2016 году. В «черный список» вошли страны, которые не приняли достаточных мер по изменению законодательства и по борьбе с уклонением от налогов по просьбе ЕС. В «серый» список ЕС входят страны, которые еще не соответствуют требованиям ЕС, но показали, что готовы измениться и соблюдать налоговой прозрачности и честности. Что касается конкретных санкций в отношении стран и их резидентов конкретных решений ЕС не принято, однако попадание в «черный список» само по себе может нести репутационные риски. Кроме того, как отдельные государства-члены ЕС, так и другие государства и субъекты права могут вводить собственные ограничительные политики в отношении указанных в списках юрисдикций и / или их резидентов.

В целях защиты международной финансовой системы от рисков отмывания денег и финансирования терроризма на международном уровне, Группа разработки финансовых мер борьбы с отмыванием денег (FATF) определила перечень юрисдикций, в национальных режимах противодействия отмыванию денег и финансирования терроризма которых стратегические недостатки, представляющие угрозу международной финансовой системе. Это так называемый «черный список». FATF настоятельно рекомендует всем государствам обращать особое внимание своих финансовых институтов на деловые отношения и операции с компаниями и финансовыми институтами с юрисдикцией «черный список», а также на необходимость усиленной проверки клиентов при осуществлении ими операций с субъектами из этих юрисдикций и связанными с ними лицами. ООН, ЕС, США и рядом других стран и международных организаций принимаются соответствующие санкции в отношении лиц, которые сотрудничают с резидентами из «черного списка» FATF.

Банки и другие финансовые учреждения (в т.ч. Украина) блокируют финансовые транзакции клиентов с контрагентами, связанными с субъектами из «черного списка» FATF. Сотрудничество с контрагентами, партнерами которых являются лица из указанных юрисдикций может быть объектом усиленного внимания органов государственного надзора (контроля), а также привлекать внимание правоохранительных органов и нести репутационные риски.

FATF также определила перечень юрисдикций, в национальных режимах противодействия отмыванию денег и финансирования терроризма которых стратегические недостатки, которые подлежат пересмотру FATF в соответствии с согласованными этапов и сроков. Это так называемый «серый список» FATF. FATF рекомендует всем государствам обращать особое внимание своих финансовых институтов на деловые отношения и операции с указанными юрисдикциями, включая их компании и финансовые институты, а также на необходимость проверки клиента при осуществлении операций с субъектами из этих юрисдикций и связанными с ними лицами. Банки и другие финансовые учреждения (в т.ч. Украина) осуществляют финансовый мониторинг операций с контрагентами, связанными с субъектами из «серого списка» FATF и в зависимости от результатов мониторинга могут блокировать финансовые транзакции. Сотрудничество с контрагентами, партнерами которых являются лица из указанных юрисдикций само по себе может нести репутационные риски. Также не исключается возможность введения отдельными государствами-членами FATF и другими государствами и субъектами права собственных политик ограничений в отношении таких субъектов и / или их партнеров.

Это так называемый «черный список». FATF настоятельно рекомендует всем государствам обращать особое внимание своих финансовых институтов на деловые отношения и операции с компаниями и финансовыми институтами с юрисдикцией «черный список», а также на необходимость усиленной проверки клиентов при осуществлении ими операций с субъектами из этих юрисдикций и связанными с ними лицами. ООН, ЕС, США и рядом других стран и международных организаций принимаются соответствующие санкции в отношении лиц, которые сотрудничают с резидентами из «черного списка» FATF. Банки и другие финансовые учреждения (в т.ч. Украина) блокируют финансовые транзакции клиентов с контрагентами, связанными с субъектами из «черного списка» FATF. Сотрудничество с контрагентами, партнерами которых являются лица из указанных юрисдикций может быть объектом усиленного внимания органов государственного надзора (контроля), а также привлекать внимание правоохранительных органов и нести репутационные риски.

Организацией экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) произведено международно согласованные стандарты обмена информацией для целей налогообложения (EOIR). ОЭСР осуществляется рейтинг юрисдикций на соответствие этим стандартам и наличие рисков, связанных с соблюдением налогового законодательства. Сотрудничество с контрагентами, партнерами которых являются лица с юрисдикцией, не соответствуют указанным стандартам (так называемый «черный список» ОЭСР ») само по себе может нести репутационные риски. Также не исключается возможность введения отдельными государствами-членами ОЭСР и другими государствами и субъектами права собственных политик ограничений в отношении таких субъектов и / или их партнеров. Санкций в отношении любых субъектов в связи с их принадлежностью к «серый список» ОЭСР (юрисдикции, частично соответствуют стандартам обмена информацией для целей налогообложения) и / или их партнеров не существует. В то же время, сотрудничество с контрагентами, партнерами которых являются лица с юрисдикцией, не полностью соответствуют стандартам прозрачности налоговой информации ОЭСР явно не может считаться преимуществом.

В 2017 году в Налоговый кодекс Украины (статья 39) были внесены уточнения по начислению налога на прибыль в трансфертном ценообразовании. 27.12.2017 Кабмином был принят новый Перечень соответствующих государств (территорий). В этот перечень вошли 63 из 65 оффшоров, определенных предыдущим Перечнем оффшоров (Распоряжение КМУ от 16.09.2015 №977-р отменено), а также ряд других государств / территорий (всего 85). Некоторые из этих государств не являются «классическими оффшорами» в общепринятом понимании, однако принадлежность к ним контрагента-нерезидента является признаком для отнесения хозяйственных операций с ними к «контролируемым» и применения соответствующих принципов налоговой корректировки. Изначально в Перечень были внесены Болгария, Грузия, Эстония, Латвия, Мальта и Венгрия, однако впоследствии Постановлениями КМУ от 31.01.2018 № 108, от 11.04.2018 № 295 эти позиции были исключены.

В соответствии с порядком проведения контролирующими органами встречных сверок (Постановление КМУ от 27.12.2010 №1232), контролирующие органы могут проводить необходимые встречные сверки с целью получения налоговой информации, необходимой в связи с проведением проверок налогоплательщиков. В частности, относительно контрагентов, участвующих в цепочке поставок товаров (работ, услуг), являющихся предметом контролируемых операций. Информация, полученная по результатам таких сверок, может быть основанием для проведения соответствующих внеплановых проверок и / или обращения в правоохранительные органы.

В соответствии с пунктом 1 части первой статьи 15 Закона Украины «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения» отнести в перечень офшорных зон государства согласно приложению, Постановление Кабмина «Об отнесении государств в перечень офшорных зон» от 23.

02.2011 №143-р для целей осуществления финансового мониторинга, относит ряд государств в офшорные зоны.

Банки и другие финансовые учреждения Украины осуществляют финансовый мониторинг операций с контрагентами из указанных юрисдикций и в зависимости от результатов мониторинга имеют право останавливать осуществления соответствующих финансовых операций на 2 рабочих дня. Государственная служба финансового мониторинга в случае возникновения подозрений может принять решение о приостановлении расходных финансовых операций на срок до 5 рабочих дней. Кроме этого, в случае остановки финансовых операций Госфинмониторингом, немедленно сообщаются правоохранительные органы, уполномоченные принимать решения в соответствии с Уголовно-процессуальным кодексом Украины. Таким образом, сотрудничество с контрагентами, в составе которых есть лица с «офшорного списка» Украины, может «по цепочке» привлекать внимание правоохранительных органов и само по себе нести репутационные риски.

ProZorro: 670 млн грн на «чорні» офшори

Світові офшорні зони

У світі офіційно визнані три списки офшорних зон: ЄС, FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) і OECP (Організація економічного співробітництва та розвитку). Кожний з трьох списків поділяється на підсписки: “чорний” і “сірий”. До “чорних” списків включають країни, які не відповідають критеріям прозорого оподаткування, погано протидіють відмиванню грошей, є високий ризик фінансування тероризму. До “сірих” списків включають країни, чий статус можуть переглянути.

До “чорного списку” ЄС, наприклад, входять країни, які не вжили достатніх заходів щодо зміни законодавства і по боротьбі з ухиленням від податків на прохання ЄС. Сума договорів у ProZorro: 470 млн грн (5 компаній з Вануату та ОАЕ). Серед компаній з бенефіціарами з країн “чорного списку” FATF є тільки одна іранська компанія, але вона заключила тільки 1 договір на 89 тис. грн. Детальний перелік офшорних зон та їх опис є на сайті YouControl.

Українські офшорні списки

Окрім трьох офіційних зон, в Україні є теж два списки офшорних країн.

Список держав, визначених розпорядженням Уряду №143-р “Про віднесення держав до переліку офшорних зон”. Це країни, фінансові операції яких підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу в рамках закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”. Серед них Беліз, Багамські острови, Сейшельські острови, Самоа та інші. Цей список частково перетинається з “чорним списком” ЄС. Сума договорів у ProZorro: 200 млн грн (28 компаній з 4 країн).
Список низькоподаткових держав, визначених Урядом постановою №1045. Це країни, в яких ставки податку на прибуток на 5% менше, аніж в Україні, де між державами є проблеми з обміном інформацією. Фінансові операції з країнами зі списку постанови №1045 підлягатимуть контролю. Контролюючі органи можуть проводити необхідні зустрічні звірки з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок платників податків. До цього числа входять Кіпр, Багамські острови, Беліз, Вануату, Гонконг, Іран, Киргизька Республіка, Туркменістан, Лаоська НДР, Куба, Ліхтенштейн, Марокко та інші. Багато країн, як Беліз чи, наприклад, Вануату, перебувають одночасно у двох українських списках. Сума договорів у ProZorro: 7,6 млрд грн (216 компаній з 11 країн).

Кіпр — найпопулярніша офшорна зона українських компаній, які працюють з державою через ProZorro. Всього таких компаній понад 140. У списку компаній з бенефіціарами з Кіпру є заводи, забудовники, фармацевтичні компанії та інші. Багато з них пов’язані з українськими олігархами.

Серед заводів з “кіпрськими” зв’язками є “Кременчуцький сталеливарний завод” Сергія Тігіпка, який продав Укрзалізниці запчастин для потягів на 900 млн грн. У списку також є завод Дмитра Фірташа “Титан України”. Підконтрольний олігарху державний завод “Сумихімпром”, за даними розслідування Радіо Свобода, заплатив “Титан України” 836 млн грн на торгах. Розслідувачі раніше писали, як «Запорізький титано-магнієвий комбінат» купив у “Титан України” сталеві бочки за майже вдвічі дорожчою ціною.
Ще на Кіпрі зареєстрована компанія “Амадеус Ко”, яка володіє так званим вертолітним майданчиком Януковича і судиться з АРМА. Національна суспільна телерадіокомпанія України за 1 млн грн у 2017 році орендувала центр “Парковий” за 1 млн грн.
Компанії “Сімбол Системс” у 2019 році Полтавська міська рада доручила запровадити в громадському транспорті електронний квиток. За даними Poltavske.TV, Фірма фігурує у кримінальних справах за статтями про фінансування тероризму та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
ІТ фірма – “Айкюжн ІТ” утворена у 2015 році, за півтора місяця до першого траншу від Львівської ОДА за підозрілу закупівлю розробки електронного документообігу. З 2016 року фірма виграла тендерів з розробки програмного забезпечення для держави на 318 млн грн. Цікаво, що у 2016 році СБУ відкрила справу проти фірми зі схожою назвою “Айкюжн”, яка теж мала кіпрське коріння і займалась розробкою програм.
Ще у списку кіпрських компаній є “Альфатех”, яка вже є банкрутом. Фірма зі смт Слобожанське біля Дніпра продала Дніпровській міській раді спецтехніки для прибирання на 200 млн грн. Фірму пов’язують з дніпровським мільйонером Вадимом Єромалаєвим.

Беліз входить одночасно до двох вищезгаданих українських списків і “чорного списку” ЄС.

Компанія “Час мрій” заснована у 2014 році, згодом бенефіціаром стала Анжеліка Пасенідоу, громадянка Белізу, країні в Центральній Америці біля Мексики. Ця Анжеліка була секретарем у кіпрській фірмі QUICKPACE LIMITED – фігурантом “газової справи Онищенка” про розкрадання 157 млн доларів оточенням Віктора Януковича: Сергієм Курченком, Сергієм Арбузовим, Олександром Онищенком. Компанія “Час мрій” з 27 торгів ProZorro перемогла тільки один раз у тендері на 24 млн грн щодо надання послуг з харчування дітей Волинської області, потерпілих від Чорнобильської катастрофи. “Час мрій” разом з компаніями, з якими часто приходили на торги, фігурували у кримінальному провадженні: “за 2015-2018 роки укладали договори на постачання харчів та надання послуг готового харчування на підставі тендерних торгів із державним сектором за бюджетні кошти, а саме із Міністерством оборони України, Національною гвардією України, Київською обласною державною адміністрацією та надалі з метою отримання надприбутку здійснюють конвертацію коштів, використовуючи розгалужену мережу транзитних та підприємств з ознаками фіктивності”.
Компанія ТОВ “Ліки України” створена у вересні 2018 року. Вже у лютому 2019 року начальник управління комунального майна Чернігівської обласної ради Андрій Бунін через зухвалу схему передав фірмі майно чернігівського комунального підприємства “Ліки України”. За даними чернігівського порталу ЧЕline, аптеки, лабораторії, житловий фонд КП «Ліки України» оцінений у понад 140 мільйонів гривень. Відтоді ТОВ “Ліки України” виграло 176 публічних торгів (з 445) на 17 млн грн. Серед бенефіціарів ТОВ “Ліки України” є компанія Белізу, яка зареєстрована за тією ж адресою, що й фірма, на яку агрорейдери переписували у 2017 році кропивницьку фірму ТОВ “Нива-2010”.
Серед інших компаній в Белізі є фірми олігарха-втікача Сергія Курченка. Наприклад, дочірнє підприємство “Лауж-ФМ”, Видавничий дім український медіа-холдинг та “Укрполіграфмедіа”. Їх бенефіціаром є Бредлі Метью Адріан з Белізу. У вересні 2019 року Печерський райсуд Києва передав в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних і інших злочинів медіаактиви бізнесмена-втікача часів експрезидента Віктора Януковича.

Об’єднані Арабські Емірати включені до “чорного списку” ЄС та українського списку №1045. Одеська компанія “Телекомунікаційні технології” утворена у 2001 році. Зареєстрована на кіпрську компанію «Panoramicbit Limited», а бенефіціаром є Мараховський Павло та однойменна фірма «Panoramicbit Limited», прописана в Дубаї (ОАЕ). Павло Мараховський є керівником проєкту “Розумне місто” та відповідальний за інновації у виробника електроприладів Infomir Group. Компанія виграла десятки тендерів на постачання лічильників по Україні. З 2016 року “Телекомунікаційні технології” уклали з державою договорів на 374 млн грн. Одеська компанія фігурує у кримінальній справі про розтрату коштів на ремонтах трагічного табору “Вікторія”.

Тихоокеанська держава біля Австралії Вануату теж одночасно включена до двох українських списків і “чорного списку” ЄС. ТОВ “Центральний універмаг”, зареєстрована у Дніпрі, має вануатського бенефіціара, а також засновника кіпрську фірму, яку пов’язують з Ігорем Коломойським. У державному секторі держава працює тільки з дніпровським комунальним підприємством “Благоустрій міста”. У 2017 році в один день комунальники 4 ідентичними допороговими закупівлями по 169 тисяч гривень купили у ТОВ “Центральний універмаг” 24 кіоски.

Список “офшорних” компаній у ProZorro надав Ярослав Гарагуц, розробник Clarity-Project

Офшори у світі: 7 ключів для розуміння

Ми часто говоримо про офшори – але рідко розуміємо природу цього явища. Також не завжди розуміємо масштаб цієї проблеми. Скільки грошей ховається в офшорах? Чому вони виникли? Які головні «офшорні» юрисдикції? Що саме дають офшори бізнесу по всьому світу? Які тенденції останніх років? У чому відмінності західного та пострадянського світу? І як з усім цим боротися? Громадське спробувало розібратися.

1. Масштаб офшорів у світі

Світову економіку можна порівняти з айсбергом, велика частина якого залишається під водою. Ця підводна частина – офшорні зони.

«Понад половини світової торгівлі йде через офшори. Понад половини банкових активів світу та третини прямих іноземних інвестицій від багатонаціональних корпорацій мають свої коріння в офшорах», — пише Ніколас Шаксон, відомий британський журналіст, у своїй книзі «Острови скарбів. Податкові гавані та люди, що вкрали світ».

За його даними, 83 зі 100 найбільших американських корпорацій і 99 зі 100 найбільших європейських — мають дочірні компанії в офшорах.

За даними Tax Justice Network, заможні люди цієї планети тримають в офшорах близько 11.3 трильйонів доларів (це рівень ВВП США чи Євросоюзу). Цифри офшорних грошей компаній ще вищі.

У розмові з Громадським Олівер Буллоу, британський журналіст, який займається проблемами корупції та офшорів, говорить, що світ втрачає щороку через офшори від 7 трильйонів до 20 трильйонів доларів. Тобто близько 10% своєї економіки.

«Всі ці гроші, не тільки з України та Росії, але гроші з Британії, Франції чи Німеччини потрібні для охорони здоров’я, на оборону, для шкіл та університетів. А вони розміщені десь в офшорах, і через це ми не можемо отримати податки з них і будувати навчальні заклади чи хороші дороги», — говорить журналіст.

Звідки ж взялися офшори, які їхні головні типи і як з ними боротися?

2. Звідки з’явилися офшори?

Важливо зрозуміти одну річ: офшори є всесвітньою проблемою. І, радше за все, вона може мати передусім всесвітнє розв’язання.

Використання офшорів не є чимось унікальним для України та пострадянського простору. Офшори з’явилися усередині західного світу. Пострадянські олігархи лише навчилися використовувати його вади. У масштабі, катастрофічному для власних економік.

Є три головні джерела виникнення офшорів, або «податкових гаваней».

Перше: офшори здебільшого з’являються у маленьких країнах чи на островах. Для них низькі податки та зменшені до мінімуму законодавчі вимоги є основним способом заробляти гроші. Населення в цих країнах невелике, соціальні проблеми є порівняно скромними, а громадське суспільство практично відсутнє. Це і пояснює мотивацію тримати податки і законодавство на «низькому рівні».

Друге: історія офшорів має виразне кримінальне минуле. У 1930-х роках, коли Аль Капоне та його «партнер» Меєр Ланські будували свою кримінальну імперію в США, вони вигадали механізм відмивання грошей. Кримінальні гроші вивозилися на близькі до Америки острови (спочатку — Кубу, потім – Бермуди). На них засновувалася компанія, гроші клалися на її рахунок. А потім уже «легально» інвестувалися в США, отримуючи вигляд «білих» грошей. Ця схема поволі розросталася і на «біліші» галузі.

Третє: фінансовий бік офшорів почав розвиватися після Другої світової війни. Тоді американська банківська система була стиснута в досить жорстких законодавчих рамках; водночас долар ставав (замість золота) головною опорою глобальної фінансової системи. У світі почав з’являтися величезний попит на долар – натомість американські норми не дозволяли банкам грати на різницях валютного курсу чи багато заробляти на доларових депозитах.

Цю нішу почали заповнювати британські банки, що діяли в більш вільному середовищі. І саме в межах британської фінансової системи почали створюватися найрізноманітніші гнучкі механізми торгівлі валютою та грі на коливаннях. Це стало відомим під назвою «євродоларовий ринок», що розквітнув у 1950-х роках. Основна його риса – значно менше регулювання фінансових операцій.

Згодом ці гавані «фінансового раю» почали поширюватися і на інші юрисдикції. Що мало вплив на американську економіку і змусило її теж зменшити законодавчий тиск на фінансову сферу. А це відкрило двері для стрімкого зростання фінансового капіталізму – у якому гра на ринках та спекуляції грають не останню роль.

3. Головні офшорні мережі

Ніколас Шаксон, автор «Островів скарбів», говорить про чотири головні групи офшорів:

А) традиційні європейські «податкові гавані» – це передусім Швейцарія, Люксембург, Ліхтенштейн, Монако, Андорра, Кіпр. Дехто в ці європейські офшори заносить також потужніших гравців: Британію (особливо Лондон-Сіті) та Нідерланди і її заморські території.

Б) уламки Британської імперії. Це острови, розкидані світом. На них припадає близько половини світових офшорів. Деякі з них розташовані біля самої Британії – це так звані «залежні від корони» території: Джерсі, Ґернсі та Острів Мен. Решта – це «заморські» офшори: Кайманові острови (Карибське море), Британські Вірґінські острови (теж Кариби), Бермуди, острови у Гібралтарі.

На цих територіях панує дивна система. Це залишки Британської імперії, які зберегли частини британського законодавства. Але це законодавство є старим, воно здебільшого не зазнало на собі впливів сучасності, передусім соціального законодавства ХХ століття та повоєнної епохи. Воно є значно простішим, ніж сучасне, бо не переймається багатьма проблемами сучасності (наприклад, правами людини чи правами працівників). Про це ми поговоримо детальніше нижче.

З іншого боку, Британія на ці території ще має адміністративний вплив. Наприклад, ключові посадовці можуть і досі призначатися королевою.

Але водночас ці острови напівнезалежні, і мають свою податкову та законодавчу систему. Це і робить їх такими особливими. Це також дає право британській метрополії час від часу казати, що на свої колишні колонії вона «не має впливу».

Своєрідним підвидом у цих «британських» офшорах є країни, які вже стали де-юре незалежними: Кіпр чи Синґапур; меншою мірою — Гонконґ, який формально повернувся до складу Китаю. Але вони все ще зберігають чимало елементів спадку британської імперії.

В) американські офшори. Їх теж, виявляється, чимало. Але парадокс полягає ось у чому: якщо на початку ери офшорів Сполучені Штати намагалися з ними боротися (офшори були шляхами для легалізації кримінальних грошей), то потім поступово самі стали вдаватися до цієї практики. Деякі речі проявлялися на федеральному рівні, але здебільшого – на рівні як окремих штатів, які ставали своєрідними офшорами в межах самої Америки (Вайомінг, Делавер, Невада), так і на рівні американських «заморських» територій – Американських Вірґінських островів, а також Маршалових островів, які до Другої світової війни були японською територією.

Певною мірою під американським впливом перебуває Панама, яка має зв’язки з американською економікою від 1920-х років.

Г) решта юрисдикцій, які є менш потужними, ніж три попередні групи.

4. Що роблять офшори?

«Офшори дають право жити за іншими законами», — говорить у розмові з Громадським Олівер Буллоу. Фактично, вони дають змогу використовувати більш «зручне» законодавство у питанні оподаткування чи законодавчих рамок, ніж законодавство твоєї країни.

Є принаймні 5 речей, які роблять офшори привабливими для бізнесу, легального чи не дуже.

а) низьке чи відсутнє оподаткування. Від початку у західному світі компанії почали використовувати офшори для уникнення подвійного оподаткування. Якщо британська компанія експортує в Аргентину, то вона ризикує двічі сплачувати податки. Офшори використовувалися для уникнення цього. Але де-факто офшорні схеми дозволяють уникати не просто подвійного оподаткування, а будь-якого оподаткування. Багатонаціональна компанія, маючи дочірні підприємства в офшорах, через них проводить велику частину своїх операцій, які могли би оподатковуватися.

Тому офшори стали місцями масової реєстрації компаній. Часто їх значно більше, ніж самих мешканців тих чи інших офшорних зон. На Британських Вірґінських островах — 25 000 мешканців, але від 1984 року на них було зареєстровано 800 000 (!) компаній.

На Кайманових островах проживає 40 тисяч мешканців, але зареєстровано 65 тисяч компаній; вони є 5-м у світі фінансовим центром.

Самі ці цифри свідчать про те, що офшорні зони є своєрідним прикриттям для компаній, що прагнуть діяти у великих країнах, але не хочуть платити великих податків.

б) офшори часто дають гарантію збереження фінансової таємниці.

У цьому великий парадокс: сучасний світ стає все більше і більше прозорим. Але всередині нього існує офшорна мережа, яка будується на зовсім інших принципах – на принципах секретності і таємниці. Ці дві тенденції все більше вступають у конфлікт між собою.

Проблема також полягає в тому, що «офшорні» країни дуже часто закриті для інших країн (передусім для тих, з якими у них немає жодних міжнародних угод). Вони не співпрацюють з іншими країнами чи не зобов’язані відкривати для них інформацію.

Іншими словами, ви можете жити в дуже прозорій країні, але якщо від неї тікає бізнес та реєструється в офшорах, він підпорядковується місцевим «офшорним» правилам, а ті часто «бережуть таємницю».

в) просте, навіть примітивне законодавство.

Сучасні суспільства побудовані на основі складного законодавчого регулювання. З кожним роком воно стає все складнішим, враховуючи інтереси різних соціальних груп.
Натомість в офшорах законодавство максимально просте.

«Порівняно з цілими томами законів про банкрутство у США, на Кайманових островах ці закони займають тільки кілька сторінок», — пише у своїй книзі «Офшори. Темний бік світової економіки» британський журналіст Вільям Бріттен-Катлін.

Законів про права працівників та профспілки на Кайманових островах просто не існує – ніби «час зупинився на англійському праві десь ХІХ століття». Немає податку на прибуток, податку з продажів, податку на прибуток підприємств і т.д. Все ґрунтується тільки на договорах і домовленостях, майже відсутні зовнішні обмеження.

Дуже часто в офшорних країнах немає виборів, немає політичних партій, натомість є авторитарне правління, яке залежне від великого світового капіталу. Офшори – це не місце для громадянського життя, це місце для фінансових операцій та короткого відпочинку.

Цікаво, що це «замороження» законодавства на рівні ХІХ століття (тобто до появи «суспільства добробуту» у західній Європі) скеровує також і ціннісну культуру багатьох офшорів. Вони дуже часто ультраконсервативні. Тут присутнє «сполучення ультраконсервативного суспільства з радикальною ліберальною економікою», — говорить Бріттен-Катлін.

г) гра між різними юрисдикціями. Міжнародний бізнес використовує офшори для «гри між юрисдикціями». Тобто розподіляється на багато компаній, які зареєстровані в різних юрисдикціях, а тому щодо них можна застосовувати різне законодавство – більш зручне для бізнесу в тих чи інших ситуаціях. Гра між правовими системами – це одна з причин масштабів та успіхів багатонаціональних компаній. І ще один спосіб уникнення сплати податків.

д) використання «багатоступеневих» моделей. Це коли компанії засновані іншими компаніями, а ті — ще іншими, а ті – ще іншими і т.д. І дуже часто їхні директори суто номінальні.

Наприклад, «українська компанія замовляє послуги у кіпрської компанії, кіпрська компанія замовляє послуги у панамського реєстратора, який уже працює з країною, де хочуть зареєcтрувати фірму», — говорить у розмові з Громадським Влад Лавров, регіональний координатор Проекту журналістських розслідувань організованої злочинності та корупції (OCCRP), який опублікував Панамський архів.

Причому що більшою є потреба приховати джерело грошей (через їхнє нелегальне походження), то складнішими є ці моделі.

5. Відмінності між західним і пострадянським світом

Попри те, що офшори є породженням західного капіталізму, пострадянський світ дуже активно ці можливості використовує. Але використовує часто з інших мотивів, ніж західний світ.

Головна мотивація для «офшоризації» західних компаній – це уникнення оподаткування. Головна мотивація для «офшоризації» пострадянських компаній – це «узаконення» нелегальних доходів чи виведення свого бізнесу в більш «безпечну» правову зону.

Одна з ключових моделей використання офшорів на пострадянському просторі – це «коли ті чи інші люди не хочуть, щоб громадськість знала, що вони володіють певними компаніями», — говорить у розмові з Громадським Міранда Патручич, журналістка Проекту розслідувань організованої злочинності та корупції (OCCRP).

«Вони створюють компанію-офшор, аби ніхто не зміг дізнатися про справжнього власника компанії. І тоді, через цю офшорну компанію, вони або купують компанію в своїй країні, або переводять з компанії-офшора гроші в економіку своєї країни», — додає вона.

В західних країнах офшори використовують передусім «для вирішення податкових питань», тоді як на пострадянському просторі – через те, що «бізнес хоче захиститися від свавілля влади», — пояснює Громадському Гервіґ Геллер, австрійський журналіст, який багато займався проблемами пострадянської корупції.

Одна з основних українських тенденцій – «приховати власність, а потім завести гроші з офшорів у вигляді інвестицій», — пояснює Громадському Влад Лавров.

У Росії ж більш явною є інша тенденція — «як завдяки офшорам вимиваються гроші з державних компаній». Про це, зокрема, свідчить феномен Ролдугіна – одне з головних відкриттів російської частини Панамського архіву, — вважає він.

Натомість у країнах Центральної Азії офшори використовують передусім для створення монополій. «Чиновники кидають гроші в офшор, потім повертають їх в країну і монополізують певну галузь економіки», — говорить Лавров.

У цьому, як не дивно, пострадянський світ дещо схожий на світ Близького Сходу. Як і у нас, там в офшори тікають переважно не через податкові переваги, а щоб убезпечити бізнес або привласнити державні гроші.

Близькосхідна команда журналістів-розслідувачів, яка працювала над Панамським архівом, розкрила офшорні компанії, які належать сину колишнього президента Єгипту, рахунки, які належали королю Саудівської Аравії, президенту ОАЕ чи колишньому еміру Катару, — говорить у розмові з Громадським Хішам Аллам, єгипетський журналіст.

Бізнесмени чи політики з Близького сходу використовують офшори з міркувань безпеки – на той випадок, коли щось із ними станеться. Вони прагнуть мати «запасні кошти, приховані від уряду та народу», — додає він.

Однак дуже важлива відмінність пострадянського чи близькосхідного та західного світу полягає в тому, що західні країни намагаються боротися проти офшоризації економіки, підписуючи з «офшорними» країнами різноманітні угоди про відкриття інформації. Це дає їм значно більший доступ до інформації та більші важелі впливу.

«США, Велика Британія та інші розвинуті країни підписали численні угоди, наприклад, зі Швейцарією чи іншими державами, де їхні громадяни зберігали свої активи. Тому вони дістають регулярну інформацію і мають доступ до даних з банківських рахунків, якими володіють їхні громадяни», — пояснює Громадському Міранда Патручич.

6. Тенденції останніх років

Протягом останніх років у світі офшорів присутні дві протилежні тенденції.

Перша з них позитивна: можна говорити про те, що золоті часи офшорів поступово минають. Були вони переважно у 1950 — 1960-х роках (трохи менше – у 1980-х роках), коли на офшори ніхто особливо не звертав уваги.

Зараз усе змінюється. Кожна нова фінансова криза – падіння азійських економік у 1997 — 1998 роках, фінансова криза 2008-го року тощо – оприявнює проблему офшорів, непрозорих схем та приховання грошей.

«Йде процес ускладнення роботи з офшорами, хоча цей процес буде тривалим», — говорить у розмові з Громадським Гервіґ Геллер.

З деяких офшорів інформацію сьогодні діставати набагато легше, ніж раніше. «Наприклад, колись неможливо було знайти жодної інформації про компанії, які реєструвалися на Панамі чи Кіпрі», — пояснює Громадському Міранда Патручич.

Кілька років тому можна було витратити цілий тиждень на те, щоб хоча би знайти особу, яка могла надати інформацію телефоном. «І коли ми надсилали запит на інформацію, ми мали сплатити 40 євро за кожен окремий документ – хоч цей документ міг навіть не містити жодної інформації», — пояснює вона.

«Натомість зараз, якщо ви зайдете на сайт реєстру на Кіпрі, ви можете дістати інформацію про те, хто володіє тією чи іншою компанією – і це вам коштуватиме лише 10 євро», — говорить Патручич.

Однак є й інша тенденція. Полягає вона ось у чому: що складнішим стає світове регулювання питань офшорів, то активніше самі офшори шукають шляхів уникнути цього регулювання. А тому схеми стають все складнішими. І за кілька років ми можемо зіткнутися з ситуацією, коли формально офшори будуть значно відкритішими і прозорішими, але де-факто багато речей залишаться так само прихованими.

7. Як боротися з офшорами?

Погана новина полягає в тому, що боротися з цим явищем дуже складно. Схеми дуже складні, і супротивник має дуже багато грошей і ресурсів.

«Якщо ви досліджуєте офшорні компанії, то ви можете щось знайти тільки тоді, коли існує витік інформації, або коли у вас є певне джерело, або коли особа, що зареєструвала компанію чи володіє компанією, є, м’яко кажучи, не дуже розумною. Інакше ваші шанси дізнатися, хто володіє компанією, близькі до нуля», — говорить Громадському Міранда Патручич.

Олігархи ж мають «стільки грошей, що можуть найняти безліч юристів і перереєстровувати свої гроші з одної точки на іншу мало не щодня», — пояснює Громадському Олівер Буллоу. «У таких людей так багато коштів, що бідні розслідувачі з будь-якої країни завжди будуть рухатися повільніше», — додає він. «Журналісти-розслідувачі залишаються на крок позаду індустрії офшорів», — погоджується Влад Лавров.

Добра новина, однак, полягає в тому, що журналісти-розслідувачі та активісти по всьому світу поступово досягають свого: про проблему офшорів поступово починають говорити політики. Навіть попри те, що вони самі часто залежні від великого капіталу.

Журналістам може бути дуже складно – чи навіть неможливо – вийти на «кінцевого бенефіціара». Але принаймні вони вказують на підозрілі схеми. Якщо це зовсім складна конструкція, яка має кілька ступенів та не має економічного сенсу, то цілком можливо перед вами корупційна схема, — говорить Громадському Гервіґ Геллер.

З іншого боку, вплив на зменшення ролі офшорів у світі матиме тільки посилення голосів міжнародної спільноти. Рішенням може бути тільки масштабне врегулювання, яке зробить деякі речі обов’язковими – наприклад, зобов’язання надати доступ до інформації чи обов’язковість вказування кінцевого бенефіціара.

«Уряди країн мають заборонити купувати власність або активи без вказування імені та прізвища реального власника», — говорить Громадському Олівер Буллоу. — Якщо якийсь олігарх захоче купити будинок у Лондоні, треба ставити вимогу, щоб він вказав своє справжнє ім’я, а не ім’я якоїсь невідомої компанії», — додає він.

«Є ще другий момент, він трохи складніший, але втілити його можливо. Якщо олігархи з країн, де існують сумніви в чесності їхніх активів, захочуть купувати власність, вони мають довести, чому їхні гроші «чесні». Сьогодні українська поліція займається тим, що доводить, чому ці гроші «нечесні». Їй дуже складно. Значно простіше олігарху доводити, що правоохоронці неправі, аніж навпаки», — говорить Буллоу.

«За останні 5 років ситуація змінилась, світ добре відреагував на попередні скандали, тож ще через 5 років — картина буде зовсім інша», — підсумовує він.

Важливо розуміти, що ключ до українського добробуту і до «де-офшоризації» української економіки міститься саме в цих світових процесах. У здатності світової спільноти зменшити вплив офшорів на глобальну економіку. Але також і в наявності в самій Україні незалежних журналістів-розслідувальників та незалежних правоохоронних органів. І голос українського суспільства в цьому тиску – як зовнішньому, так і внутрішньому — дуже важливий.

/Володимир Єрмоленко, Hromadske.Світ

Офшори та їх особливості. — Bachynskyy

Напевно, вже не залишилось людей, які б не чули про офшори. Ця тема часто піднімалась
в засобах масової інформації на протязі останніх років. Особливий інформаційний сплеск
викликав витік конфіденційної інформації про офшори компанії Mossack Fonseca, більш
відомий як “панамські документи”, або “панамські папери”. Щоб мати уявлення про
масштаб офшорів у світі, можна навести цитату британського журналіста Ніколаса
Шаксона з його книги: “Понад половини світової торгівлі йде через офшори.
Понад половини банкових активів світу та третини прямих іноземних інвестицій від
багатонаціональних корпорацій мають свої коріння в офшорах”(“Острови скарбів.
Податкові гавані та люди, що вкрали світ”).
Трохи історії
Офшорні юрисдикції у своєму теперішньому вигляді почали формуватися ще в кінці XIX
століття. Доволі цікавий випадок мав місце в США. Один юрист переконав губернатора
штату Нью-Джерсі створити на своїй території ліберальні для бізнесу умови, зокрема
встановити низькі податки. За можливість вести реєструвати бізнес в цьому штаті
необхідно було сплатити невеличкий франшизний податок. Наступним штатом, який
пішов таким ж шляхом став Делавер, в якому станом на початок XX століття було
зареєстровано майже 1,5 тис. компаній. Реєстраційні збори і франшизні податки давали
цим штатам чималі прибутки. Приблизно в той же час сформувалися офшорні юрисдикції
в Люксембурзі і Панамі. В 70-х роках цього ж століття стався справжній бум – виникло
понад 70 офшорних центрів у всьому світі, а вже в 90-х за оцінками експертів близько
половини валютних операцій проводилося через офшори.
Географія
На даний момент виділяють наступні дислокації, які є найбільш відомими:
1) Карибська(Аруба, Багамські острови, Беліз, Бермудські острови, Ангілья т.д.).
Значна частина цих офшорів є колишніми володіннями Британської імперії.
2) Африканська (Сейшельські острови, Маврикій).
3) Європейська( Мальта, Кіпр, Ірландія, Ліхтенштейн, Монако, Андора і деякі інші).
4) Азіатська (Сінгапур, Гонконг, Науру, Самоа, Тонга).
Види офшорів
Загалом можна виокремити два основні види офшорів:
1) “Класичні” офшори (БВО, Сейшельські, Беліз та інші)
В цих юрисдикціях для створення офшорів використовується така організаційно-правова
форма як міжнародна компанія. Немає особливих вимог для новоствореної компанії, як
правило керівниками, акціонерами чи секретарями можуть бути фізичні і юридичні
особи, резиденти будь-яких країн. Як правило, не встановлюється вимог до суми
статутного капіталу. Для таких компаній відсутні будь-які податки, лише потрібно
сплатити невеликий реєстраційний збір. Також в більшості з них відсутня звітність(Хоча,
Сейшельські острови, наприклад, в 2016 році з прийняттям нового закону про міжнародні
компанії її запровадили). Здебільшого, зареєстровані тут фірми за законодавством цих
країн не мають права вести бізнес на їх території. Інформація про власників як правило
міститься лише в місцевих реєстрах, що є вигідним для останніх, адже як правило
більшість з них бажає анонімності.
2) Юрисдикції з низькими ставками податків(Мальта, Кіпр, Андорра та інші)
Деякі з них є в списках офшорів, деякі фігурують в списках держав, що відмовляються
співпрацювати з ЄС в сфері оподаткування, або в інших переліках, які можуть
прирівнюватися до офшорів. Організаційною формою таких компаній доволі часто є
товариство з обмеженою відповідальністю(Limited Partnership або LLC). Також
можливими є такі форми, як акціонерні товариства, кооперативи. Ставки податків в цих
державах значно нижчі, ніж в інших, а також є численні податкові пільги, як от наприклад
звільнення від оподаткування дивідендів, процентів, прибутків отриманих з-за кордону,
що використовується бізнесом для мінімізації сплачуваних податків. Це негативно
сприймається ЄС та державами в яких ставки податків вищі, проте дані юрисдикції не
поспішають щось змінювати. Власники офшорів можуть вести бізнес на території цих
держав. В деяких є вимоги до суми статутного капіталу, резидентства засновників,
акціонерів чи секретарів. Проте є й переваги, як от наприклад наявність великої кількості
договорів про уникнення подвійного оподаткування, що дає змогу власникам офшорів не
платити податки в державі, податковим резидентом якої вони є.
Вимоги до офшорних компаній.
А от вимоги відрізняються в кожному конкретному випадку. Наприклад, в Сінгапурі
обов’язковим є те, щоб директор і секретар компанії були резидентами цієї держави,
здавати звітність кожного року, яка затверджується місцевим аудитором, проведення
щорічних зборів акціонерів компанії. А в Белізі все дуже просто – достатньо однієї особи,
яка може бути і директором і акціонером. Крім того, неважливо, резидентом якої країни
вона є. Відсутні вимоги щодо оплати статутного капіталу, але необхідно мати офіс на
території цієї країни, а також вести реєстр акціонерів. Якщо підсумувати, то вимоги при
реєстрації компанії в тій чи іншій офшорній юрисдикції загалом є доволі ліберальними і
зареєструвати компанію не є надскладним завданням. Але, звичайно, створити компанію
тільки на папері не вдасться – доведеться вкластися як мінімум в офіс і кількох
працівників(директор, серкретар).
Як це працює?
На офшорну компанію реєструється майно, активи власника/власників, також через неї
ведеться той чи інший бізнес. Внаслідок цього, майно, прибутки, дивіденди
оподатковуються по низькій ставці або не оподатковується взагалі. Таким чином і власник
і держава, в якій створено офшор отримує вигоду, адже перший мінімізує податки, а
остання отримує відповідну плату, у вигляді реєстраційних зборів і податків. І хоч ЄС та
інші держави намагаються боротися з даним явищем, поки що цю боротьбу важко назвати
успішною.
Адвокатське об’єднання “Бачинський, Коломієць та партнери” надасть вам детальну
консультацію та допомогу.

Уряд затвердив план боротьби з виведенням коштів у офшори — Фiнансовий клуб

Кабінет міністрів затвердив дворічний план заходів щодо запобігання відмиванню коштів у офшорних зонах і недопущення ухилення від сплати податків і зборів суб’єктами господарювання.

Відповідне рішення ухвалене на сьогоднішньому засіданні уряду, розгляд якого ініціював міністр фінансів Сергій Марченко.

План зокрема передбачає оновлення українського переліку офшорних зон із урахуванням правових норм ЄС та даних Глобального форуму з прозорості.

Згідно з планом, ДПС, ДФС, Держмитслужба, Держфінмоніторинг, Мінфін, Мінекономіки та інші органи будуть залучені до запобігання незаконному виведенню коштів за кордон, у тому числі офшорних зон, незаконному переміщенню товарів на підставі підроблених рахунків-фактур (інвойсів).

План також передбачає запровадження автоматичного обміну інформацією з податковими органами інших країн, зокрема відповідно до Загального стандарту звітності (CRS) у IV кварталі 2022 року.

Планом передбачається імплементація Плану дій з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (Base erosion and Profit Shifting — BEPS).

Податкова служба постійно проводитиме заходи контролю для виявлення, запобігання та руйнування схем ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання під час виплати заробітної плати та інших доходів фізичним особам.

Також план передбачає застосування ДПС заходів податкового контролю за суб’єктами господарювання, зокрема тих, що реалізують підакцизні товари, обсяги доходу яких не відповідають мінімальним витратам у зв’язку з отриманням такого доходу.

Держфінмоніторинг подає правоохоронним органам узагальнені матеріали, сформовані за результатами моніторингу фінансових операцій, та виявлення таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією доходів від податкових злочинів.

Ще один пункт плану направлений на застосування заходів податкового контролю із запобігання ризикам необґрунтованого формування платниками податку на додану вартість податкового кредиту з урахуванням категорії ризиковості суб’єктів господарювання ― учасників схем ухилення від оподаткування.

перспективи для України і світу

Офшоризація світової економіки: перспективи для України і світу

УДК: 336. 7; 336.227.3

Редзюк Є.В.

Офшоризація світової економіки: перспективи для України і світу

У статті проведено аналіз глобалізованої світової економіки та відзначено посилення ролі офшоризації у світі. Автором відзначено сучасні асиметричні прояви і особливості цього процесу та його вплив на економіку України. Запропоновано низку заходів і стимулів щодо активізації повернення виведених з України капіталів.

Ключові слова: світова економіка, офшори, офшоризація, офшоризація економіки, політика повернення виведених капіталів.

Редзюк Е.В.

ОФШОРИЗАЦИЯ МИРОВОЙ ЭКОНОМИКИ: ПЕРСПЕКТИВЫ ДЛЯ УКРАИНЫ И МИРА

В статье проведен анализ глобализированной мировой экономики и выявлено усиление роли офшоризации в мире. Автором отмечено современные асимметричные проявления, особенности этого процесса и его влияние на экономику Украины. Предложен ряд мер и стимулов для активизации возврата выведенных из Украины капиталов.

Ключевые слова: мировая экономика, оффшоры, офшоризация, офшоризация экономики, политика возвращения выведенных капиталов.

Redzyuk E.V.

OFFSHORE WORLD ECONOMY: PROSPECTS FOR UKRAINE AND WORLD

The article analyzes the globalized world economy, and strengthening the role of ofshorization noted in the world. The author noted modern asymmetric symptoms, features of this process and its impact on the economy of Ukraine. A number of measures and incentives to enhance the return derived from the Ukrainian capital.

Key words: global economy, offshore, ofshorization, ofshorization of economy, return policy derived capital.

Процес формування офшорних юрисдикцій і боротьба за потоки капіталів між країнами привели до аномальних ситуацій в деяких країнах світу, що майже відмовились від виконання податково-фіскальної функції і таким чином, створили сприятливі умови для залучення і накопичення значних коштів нерезидентів з різних країн світу. Відзначимо, що активно цей процес розпочався в 70-х рр. ХХ ст. й по цей час однозначних і ефективних механізмів подолати офшорну оптимізацію і вирівняти конкуренцію між бізнес-структурами, а також налагодити обов’язкову сплату податків фізичними особами в світі не вдалося, деякі заходи мали позитивний ефект, але в більшості випадків, визначити в повному обсязі та повернути капітали до країн з повноцінною фіскальною функцією майже неможливо. Україна, як держава із суттєвим фіскальним навантаженням на юридичні і фізичні особи та не прогнозованим державним регулюванням, також має значні відтоки капіталів в офшорні юрисдикції, а тому це питання є актуальним і потребує аналізу причин відтоку капіталів та функціонування сучасної мережі офшорних юрисдикцій.

Проведені попередні дослідження і наявні публікації підтверджують для України загрозливі макроекономічні тенденції та значні ризики при подальшій не прогнозованій офшоризації бізнес-процесів.

Так, найбільш значними дослідженнями вітчизняних науковців в цій сфері відзначимо авторські розробки Геєця В.М. [3], Бураківського І.В. [4], Дергачева В.А. [5], Плотнікова О.В. [8], Предборського В.А.[10], Філіпенка А.С. [12] та ін. Закордонними вченими, що займались цією науковою тематикою є: Ван Хорн Дж. К. [1], Поляков В. [9], Шамбост Е. [14], Шексон Н. [15], Хейфец Б.А. [13] та ін. Але враховуючи їх досягнення, відзначимо, що в світовій глобалізованій економіці офшоризація швидко трансформується і приймає оновлені характеристики, з’являються нові явища і тенденції, що потребують подальших розробок і напрацювань. Крім того, важкий соціально-економічний стан в Україні обумовлює перезавантаження політики легалізації та повернення у вітчизняну економіку виведених раніше капіталів. Тому мета статті – з’ясувати сучасні особливості процесів офшоризації в глобалізованій економіці та запропонувати інструменти більш гармонічного розвитку міжнародної фінансово-економічної сфери і України, що враховували б ризики і можливості сучасних офшорних центрів. Завдання статті: 1) дослідити розвиток і форми офшорів у світовій економіці; 2) виявити сучасні особливості офшоризації бізнесу; 3) відзначити специфіку української офшоризації; 4) запропонувати шляхи для ефективної деофшоризації економіки України.

Термін «офшор» походить від англ. слова «off shore» і означає – від берега, прибережний, той що знаходиться неподалік від берегу. Тобто іншими словами його значення і основний смисл несе те, що це щось поруч, але відокремлене і знаходиться на певній відстані. За сучасним визначенням (Вікіпедія) офшор – це фінансовий центр, що привертає іноземний капітал шляхом надання спеціальних податкових та інших пільг іноземним компаніям, зареєстрованим в країні розташування центру. В пресі термін «офшор» вперше з’явився в одній з газет на східному узбережжі США в кінці 50-х років XX століття. В статті йшлося про фінансову організацію, що уникнула урядового контролю шляхом географічної вибірковості. Іншими словами, компанія перемістила діяльність, яку уряд США бажав контролювати і регулювати, на територію із сприятливим податковим кліматом. Таким чином, термін «офшор» включає в себе не тільки юридичне поняття, а й економіко-географічне.

Історія розвитку людства у сфері державотворення і економічних відносин суттєво взаємопов’язана з функціонуванням в тій чи іншій формі офшорних утворень і зон. Так, перші прояви офшорів були зафіксовані ще в Стародавній Греції, а з розвитком суспільних та соціально-економічних відносин офшори також поступово трансформувались у більш складні форми, які дозволяють оптимально надавати широку низку послуг під потреби міжнародного капіталу. На сучасному етапі розвитку світової економіки створення офшорних центрів в тих чи інших регіонах обумовлено трьома основними факторами: близькістю до центрів ділової активності, відсутністю у держав внутрішніх ресурсів для розвитку та виділення в країні окремих адміністративно-територіальних зон депресивного стану для подальшого його розвитку. З першої причини офшорні центри створювалися в промислово розвинених країнах – США, Канаді, Великобританії, Нідерландах, Швейцарії, Сінгапурі та ін. Друга причина зумовила виникнення офшорних центрів в острівних державах Атлантики і Тихого океану, які свідомо пішли на прийняття законодавчих актів, що сприяють залученню іноземних капіталів. Для деяких країн світу (Кіпр, Віргінські острови, Вануату та ін.) доходи від офшорного бізнесу є основним джерелом фінансових ресурсів. Прикладом останньої причини створення офшорних зон є внутрішні зони національного офшорингу в окремих крупних країнах світу: США (індіанські резервації), Росія (Інгушетія, Алтай, Калмикія), Малайзія (Лабуан) та ін. Швидкий розвиток фінансового бізнесу в офшорних центрах світу в останні роки стало результатом впровадження новітніх інформаційних технологій, що дозволяють встановлювати і підтримувати в реальному часі цілодобовий зв`язок між провідними фінансовими центрами світу. Основними клієнтами фінансової індустрії офшорних центрів складають транснаціональні корпорації і банки, крупні й середні банківські і фінансові структури, інвестиційні фонди, страхові компанії, трасти, юридичні, консалтингові та бухгалтерські фірми практично всіх країн [6; 13 с. 6-11].

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) третина світових банківських депозитів зберігається в найбільших центрах офшорного бізнесу (близько 11,5 трлн. дол. США). Скасування валютних обмежень і введення взаємної конвертованості провідних світових валют, надало офшорним банкам можливість обходити національні обмежувальні норми кредитно-грошового регулювання, виносячи грошові операції на ринок інших країн. Потужним стимулом для цього стало розширення діяльності транснаціональних корпорацій, що спонукають попит на джерела міжнародного кредиту, які не пов’язані з національними обмеженнями. Крім того, за даними міжнародної організації Tax Justice Network (TJN) у 2010 році без податків в 80 офшорних юрисдикцій було інвестовано і виведено капіталів від 21 трлн. до 32 трлн. дол. США без урахування оформленої дорогої нерухомості, що становить 30-45% світового ВВП, який дорівнює приблизно 70 трлн. дол. США. Мінімальна оцінка еквівалентна сумарному ВВП США і Японії. За період 1970- 2010 рр. з Китаю виведено 1,2 трлн. дол. США, далі йдуть Росія (800 млрд. дол. США, Південна Корея (779 млрд. дол. США), Бразилія (520 млрд. дол. США), Кувейт (496 млрд. дол. США), Мексика (417 млрд. дол. США), Венесуела (406 млрд. дол. США), Аргентина (399 млрд. дол. США), Індонезія (331 млрд. дол. США), Саудівська Аравія (308 млрд. дол. США), Нігерія (306 млрд. дол. США). За експертними оцінками з України виведено 167 млрд. дол. США, з Казахстану – 138 млрд. дол. США. Значна частина капіталу була виведена за кордон у 90-ті роки ХХ ст. в період «дикої» приватизації. Згодом частина капіталу поверталася з офшорів як «іноземні» інвестиції. Але і в даний час відтік капіталу не припиняється. Близько 40% активів капіталів з Росії, України та Казахстану зберігається в офшорах. Тоді як у США та Японії ця частка не перевищує 2%, а в Євросоюзі – 10%. Вищезазначені показники свідчать про суттєву офшоризацію світової економіки, на сучасному етапі її розвитку та активну участь в цих процесах країн пострадянського простору [5].

Основною причиною, чому бізнес-структури у світі обирають офшори для свого функціонування відіграє зниження рівня оподаткування бізнес-структур та можливості ведення процедур більш зручної і спрощеної звітності й адміністрування. Міжнародна конкуренція між бізнес-структурами обумовлює і податкову оптимізацію, що впливає на більш активне використання офшорних юрисдикцій. Так, відзначимо, що за результатами дослідження двох авторитетних американських неурядових організацій – «Center for Tax Justice» і «US Public Interest Research Group Education Fund» було виявлено, що п’ятсот найбільших корпорацій США зберігають в офшорах більше 2,1 трлн. дол. США прибутків, щоб не платити податки. У разі повернення цих коштів в США корпораціям довелося б сплатити 620 млрд. дол. США податків. Майже три чверті із зазначених американських компаній мають дочірні фірми в офшорних зонах на Бермудських островах, в Ірландії, Люксембурзі та Нідерландах. Зокрема, найбільшу суму на закордонних рахунках в офшорних юрисдикціях має корпорація «Apple» – понад 181 млрд. дол. США, за нею йде конгломерат «General Electric» з 119 млрд. дол. США, а також фірма Microsoft, яка тримає на зарубіжних рахунках 108,3 млрд. дол. США. Американські корпорації користуються такою схемою, адже за кордоном вони платять лише 6% податкових відрахувань, тоді як у США їм слід платити 35%. Проведене дослідження спиралося на документи, які підприємства подавали у спеціалізоване відомство США по біржовому нагляду (SEC) [7].

Також відзначимо, що за даними Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Т. Хромаєва, станом на 09.2015 року, за останні 18 місяців приблизно 500 млрд. гривень через іноземні компанії та українські товариства виведено в офшори [2]. Це свідчить, що перезавантаження влади за 1,5 року так і не відбулось, а відсутність довіри та стратегічної співпраці між державними інституціями і бізнес-структурами підтримують настрої ворожості і відстороненості, породжують тіньову економіку і офшоризацію вітчизняного капіталу.

Вищезазначене дослідження дає підстави для більш обґрунтованого оподаткування в сучасних умовах глобалізації. На наш погляд, якщо українські податки на прибуток юридичних осіб будуть на рівні 10-15%, то такий підхід суттєво знизить економічну доцільність використовувати офшорні юрисдикції для бізнес-структур. Крім того, для зниження привабливості офшорних зон, необхідно на міжнародних самітах СОТ, ОЕСР, ООН, ЄС ініціювати і обговорювати механізми унеможливлення низьких податкових ставок на прибуток та не розкриття кінцевих бенефіціарів.

Якщо перша пропозиція є тактичною і суто стосується України, то друга є стратегічною, але не менш важливою для вирівнювання міжнародної конкуренції у світі та покращенні фіскальної дисципліни. При гармонізації міжнародного законодавства щодо зниження привабливості використання офшорних зон, фіскальні служби країн світу могли б поступово перейти до соціально справедливого оподаткування юридичних осіб, коли більш потужні й прибуткові підприємства платять й більші за ставками податки. В існуючих же умовах кожна країна, конкуруючи за кошти інвесторів і бізнес-структур, має суттєво знижувати податки на бізнес та переорієнтовує основний тягар на фізичних осіб та рентні платежі в сировинно-орієнтованих країнах, що також приводить до міграції заможних громадян в іноземні юрисдикції. Соціально-економічні параметри країн при цьому знижуються (погіршується інфраструктура і екологія; не досліджуються на достатньому рівні соціально значимі проекти і наукові напрямки; підвищується рівень безробіття, особливо серед молоді тощо).

Існуючі тенденції офшоризації призводять до посилення волатильності на фінансово-інвестиційних ринках, а також до появи міжнародних фінансових центрів та периферії, до збільшення розриву між багатими країнами світу та бідними країнами (в основному це країни з формуючимся ринком). Тому тема офшоризації та легалізації капіталу в умовах посилення глобалізаційних процесів буде актуальною, періодично, особливо з настанням чергової фінансово-економічної кризи буде підніматись і як тільки на міжнародному рівні буде консенсус щодо діяльності офшорних зон світу, то тільки тоді з’явиться підґрунтя для більш гармонічного розвитку світової економіки. До цього історичного моменту, Україні, як державі, для покращення міжнародної інвестиційної привабливості та залучення капіталу, необхідно мати максимально спрощену і з низькими ставками фіскальну систему.

Активна боротьба в 2010-2015 рр. з виведенням фінансового капіталу від оподаткування в США, Великобританії, країнах ЄС супроводжується збереженням ліберального податкового режиму і офшорних юрисдикцій в заморських територіях для виведення активів з третіх країн. При цьому у Сполучених Штатах видобуток корисних копалин може здійснювати тільки приватна компанія американської юрисдикції. У пострадянських державах допуск до надр отримав офшорний бізнес, що не несе юридичної відповідальності за порушення природоохоронного та трудового законодавства. Тому, на наш погляд, сучасний фінансово-інвестиційний офшоринг в значній мірі відіграє провідну роль у неоколоніалізмі по відношенню до країн з розвиваючимися ринками та країн з формуючимися ринками.

На відміну від високорозвинених країн Заходу в Україні в офшорах знаходяться в першу чергу материнські компанії, а не їх філії, тобто виведення і збереження активів домінує над податковою оптимізацією. Вітчизняний бізнес активно прагне в офшори, щоб захистити свою власність від корумпованої влади і рейдерів. Відбувається космополітизація українського капіталу і суттєве накопичення вітчизняного капіталу в офшорах. Численні фірми пропонують створення офшору не тільки для торгівлі із зарубіжними партнерами, а й захисту бізнесу та нерухомості в Україні. Наприклад, щоб захистити свій бізнес, пропонується придбати офшорну компанію на Сейшельських островах вартістю 1350 дол. США рахунок в Ризькому банку за 350 дол. США і знижку в 100 дол. США. А бажаючим захистити свою нерухомість пропонується наступний пакет вартістю в 2950 дол. США: офшор на Британських Віргінських Островах і рахунок в кіпрському банку [5].

В діях бізнес-структур проявляється все менше патріотизму та прив’язки до національних кордонів, а процеси глобалізації, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та фінансовий інжиніринг посилюють цей процес. Провідним завданням у боротьбі з відтоком капіталу з певної країни повинні стати не показники обсягів відтоку капіталів, а зростання іноземних активів резидентів та зниження внутрішніх ризиків для функціонування й розвитку бізнес-структур, особливо це стосується України. Збільшення податків для великого бізнесу лише посилить відтоки капіталу в офшори. Найбільш ефективним способом боротьби з офшорами залишається створення сприятливого інвестиційного клімату у вітчизняній економіці, що сприяє легалізації вивезеного капіталу. Тільки при створенні гарантованого інвестиційного та правового клімату в країні, а також при сприятливій фіскальній системі можливо утримувати і розвивати країнам підприємницьке середовище в сучасних умовах. Аналіз показує, що перереєстрація бізнесу на офшорні юрисдикції має низку переваг, але є і недоліки, які також потрібно враховувати та використовувати державним органам влади для легалізації та повернення капіталу для інвестування в країну (табл.1).

В табл.1 наведено основні (базові) переваги і недоліки, які на наш погляд, зосереджені в сучасних офшорних юрисдикціях. Україні потрібно врахувати ці особливості та стратегічно змінити не тільки інвестиційний і правовий клімат в країні, але всю систему функціонування державно-адміністративного апарату. Тому необхідним є також покращення якості функціонування державних інститутів з безпекової, правоохоронної, судової, адміністративної, комунальної, медичної і освітньої функції, у зв’язку з тим, що це породжує у вітчизняного бізнес-середовища відношення до держави, як до квазі-держави, яка не може виконувати власні функції якісно і чітко, а тому немає сенсу їй платити податки.

Крім того, великий український бізнес обирає реєстрацію власності в іноземних юрисдикціях з використання іноземних ринків капіталу та судового захисту. У результаті малий і середній вітчизняний бізнес, який не має можливості захисту в офшорах, через нерозвиненість вітчизняного ринку капіталу і залежність від корумпованої державної влади та судової системи виявляється неконкурентоспроможним і відношення до держави, як до квазі-держави, яка не може виконувати власні функції якісно і чітко, а тому немає сенсу їй платити податки.

Крім того, великий український бізнес обирає реєстрацію власності в іноземних юрисдикціях з використання іноземних ринків капіталу та судового захисту. У результаті малий і середній вітчизняний бізнес, який не має можливості захисту в офшорах, через нерозвиненість вітчизняного ринку капіталу і залежність від корумпованої державної влади та судової системи виявляється неконкурентоспроможним і слабко розвинутим. Таким чином в Україні обмежується створення нових робочих місць, зростає безробіття і соціальна напруженість [3; 10].

Таблиця 1

Основні переваги і недоліки при перереєстрації бізнесу на офшорні юрисдикції

Переваги офшорної юрисдикції	Недоліки офшорної юрисдикції
1.Зниження податкових ставок в рази і мінімальна кількість податків.	1.Низький імідж та довіра до бізнес-структури, якщо власниками є невідомі офшорні структури та невідомі кінцеві бенефіціари.
2.Прозорість і спрощена звітність в офшорних юрисдикціях; а також відсутність або майже невикористання штрафів, пені, нарахувань за правопорушення.	2.Посилена увага національних правоохоронних і фіскальних органів до бізнес-структур з офшорною юрисдикцією.
3.Швидкий доступ до транскордонного інвестування, до міжнародних ринків капіталів, до ринків інвестування, до цільових активів, в яких зацікавлений власник офшору.	3.Можливі обмеження до отримання певних ліцензій, до приватизації об’єктів державної власності, до бюджетних тендерів, до державного кредитування, до пільгового оподаткування, до видобутку корисних копалин, до оренди земельних ділянок тощо.
4.Безпечне володіння активами по всьому світі та міжнародна правова захищеність від корупції і рейдерства.	4.Суттєві обмеження до допуску на національний фінансовий ринок, на національний валютний ринок, до участі в купівлі державних цінних паперів тощо.
5.Судова захищеність, коли розгляд справ вирішується не на рівні національного законодавства, а по міжнародним правилам і нормам в міжнародних судах.	5.Суттєві обмеження до допуску до національної сфери безпеки і військово-промислового комплексу.
6. Неможливість з’ясувати кінцевих бенефіціарів, або складна система отримання даних про кінцевих бенефіціарів.	6. Презумпція винуватості – тобто офшорна юрисдикція має доказати, що капітал, яким вона володіє не набутий злочинним шляхом.
7.Оперативна можливість для вирішення широкого кола юридичних питань (купівля або продаж офшорних активів, застава офшорних активів, передача прав власності, наслідування власності, перехресне володіння тощо)	7.Неможливість повноцінно і ефективно відстоювати свої права в певній країні при закріпленій в Конституції нормі про перевагу національного законодавства над міжнародним законодавством.
8.Низька вартість обслуговування офшорної юрисдикції.

*Розроблена автором

В процесі перезавантаження та оновлення стосунків між суспільством, державою та бізнес-структурами провідна і лідерська роль, на наш погляд, належить державі, вона має сформувати цілісну й прийнятну для суспільства і бізнес-структур стратегію розвитку. Тому спочатку необхідно її створити та посилити відповідальність державних органів влади, а виправлена якість функціональних повноважень державних органах влади та її справедливість до суспільства запропонує іншу інфраструктуру і умови діяльності для бізнес-структур. Тільки після цього можливий діалог про стратегічну співпрацю між бізнес-структурами та державними органами влади.

Суттєвою умовою для повноцінної деофшоризації, легалізації та повернення капіталів в Україну є також виправлення ситуації з відношенням до певних крупних компаній, фінансово-промислових груп і державних підприємств; необхідною є демонополізація, деолігархізація і децентралізація, тобто встановлення чесних і конкурентних «правил гри» для всіх без виключення бізнес-структур. Тотальна безкарність представників крупного капіталу та чиновників, що їх обслуговують, породжує безвідповідальність у них, а суспільство реагує на це – або зневірою, або екстремізмом. Тільки при проведенні вищезазначених справедливих реформ, довіра і авторитет до влади буде поступово відновлюватись, а отже з часом можливий і діалог про деофшоризацію, легалізацію та повернення капіталів в Україну. Якщо не платить податки крупний бізнес, то його починає копіювати і середній бізнес, а якщо не платить крупний і середній бізнес, то тоді і малий бізнес знаходиться в «тіні»; при цьому фізичним особам також немає сенсу декларувати власні доходи, якщо вся система функціонує в «тіньовому» секторі.

На думку автора, щоб процес деофшоризації, легалізації та повернення виведених з України капіталів носив масштабний та системний характер, необхідно розробити механізм на майбутнє щодо неможливості до повернення й функціонування механізмів тінізації та ухилення від оподаткування. Тому при проведенні легалізації необхідно, щоб паралельно з цим процесом було прийнято законодавство щодо посилення відповідальності в майбутньому та унеможливити користування в майбутньому виявленими каналами фінансових транзакцій по виводу з України капіталів. В якійсь мірі необхідно посилити відповідальність за ухилення та несплату податків в Україні. В той же час потрібно переглянути в цілому законодавство України та її Кримінальний кодекс у частині відповідальності за економічні правопорушення, щоб були переглянуті всі статті, й вони були логічними, адекватними і транспарентними до застосування.

На наш погляд, прийняття в Україні закону про трансфертне ціноутворення не вирішило проблем з офшорами, тому що розміри штрафів, особливо для фінансово-промислових груп і крупних компаній є неадекватно мізерні, а це сприяє накопиченню і виведенню капіталів з України, в значній мірі дестабілізує валютно-фінансову ситуацію в країні. На думку автора, фіскальним органам влади України було б доцільним при накладанні штрафних санкцій прив’язуватись до суми загального доходу від продажів на світових ринках, а не до неоподаткованого мінімуму доходів громадян (наприклад, штраф на 10% від суми доходів від продажів суттєво знизить привабливість використання офшорних зон). Також необхідно посилити контроль над вітчизняними податковими резидентами і прийняти інвестиційно привабливе законодавство з гарантіями та з подальшим поетапним переходом основних операцій в українську юрисдикцію і стимулами до прийняття статусу податкового резидента України. Воно повинно містити комфортні умови і механізми повернення з офшорних зон, що виключають надалі вивід стратегічних підприємств з-під вітчизняної юрисдикції.

Відзначимо, що для реалізації запропонованих автором реформ, потрібна, перш за все, політична воля вищого керівництва країни, довгострокова стратегія з поетапним розписом, науковими експертами та ефективна команда, що реалізувала б цей план. Але на жаль, станом на 10.2015 року спостерігається імітація реформ, корупційність та деградація владних інституцій, націленість керівництва держави на роль компрадорської еліти, що може тільки обслуговувати інтереси зовнішніх сильніших світових гравців, не виконуючи потрібні реформи та формуючи з України класичну слабку, некеровану і колоніально-відсталу країну. При цьому, сучасні високорозвинені країни світу успішно використовують механізм офшорів та інших стимулів, націлюючи власні бізнес-структури для завоювання нових ринків збуту, а Україна в світогосподарських процесах відіграє роль об’єкта, а не суб’єкта політики і на жаль очікуваних суспільством позитивних зрушень не відбувається.

Підсумовуючи, зазначимо, що офшоризація – це об’єктивний прояв сучасної глобалізації та інтернаціоналізації світогосподарських процесів, тому національним органам управління країн, які інтегровані у світові фінансово-інвестиційні та торговельні відносини, потрібно націлитись на формування конкурентоспроможних стимулів і обмежень, щоб протидіяти масовій втечі капіталу в офшорні юрисдикції; необхідно вибудувати оптимальну стратегію для розвитку бізнес-структур і покращення підприємницького середовища, з націленістю на повноцінну та успішну інтеграцію у світогосподарські процеси. Для України в таких умовах надважливим завданням є трансформація використання офшорів, не як зон утримування прибутку, капіталів та прав власності на активи, а перехід їх в українську юрисдикцію, використовуючи при цьому офшори, як філіали, або як трамплін, що націлений на завоювання висококонкурентних закордонних ринків. При такому підході українські бізнес-структури повноцінно інтегруються в глобалізоване конкурентне середовище, а Україна, як держава отримає суттєві фінансово-інвестиційні потоки, покращить соціально-економічне становище, пришвидшить своє зростання та наблизиться до стандартів країн ЄС.

Література:

1. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ./ Гл. ред. Серии Я. В. Соколов. – М.: Научн. книга,1996. – 640 с.

2. Виговська Л. Півтрильйона гривень. У Нацкомісії розповіли про масштаби виведення грошей з України в офшори / Інтернет-потрал Новое время / 28 вересня 2015 р. / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://nv.ua/ukr/publications/timur-hromajev-golova-nktspfr-71149.html

3. Геєць В.М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку / В.М. Геєць. – К.: НАН України, Інститут економіки і прогнозування, 2009. – С. 302

4. Бураковский И.В., А.В. Плотников Мировая экономика: глобальный финансовый кризис/ И.В.Бураковский, А.В.Плотников. – Харьков: Фолио, 2010.– 415 с.

5. Дергачев В.А. Оффшорная геополитика. Цикл статей. — Интернет-портал «Институт геополитики». — http://dergachev.ru/geop_events/211211-01.html.

6. Дронов С.В. История и причины развития оффшорных юрисдикций / ж-л «Второй паспорт» / Рубрика: архив / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.citizenship.ru/index.php?art=157&no=6

7. Крупнейшие корпорации США держат в оффшорах более $2,1 трлн. / Інтернет-видання: «Укринформ» / Новости: Дайджест / 06.10.15 р. / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://hvylya.net/news/digest/krupneyshie-korporatsii-ssha-derzhat-v-offshorah-bolee-2-1-trln.html

8. Плотников А.В. Цивилизационные аспекты финансовой глобализации (Глава IХ) // Цивилизационная структура современного мира: том 1 (в 3-х томах) под ред. академика НАН Украины Ю.Н. Пахомова, д-ра фил. н. Ю.В. Павленко // Проект «Наукова книга», К.: Наукова думка. – 2006. – с. 594-606

9. Поляков В., Туник И. Офшоры: пособие по увеличению прибыли. – Питер, 2008. – 233 с.

10. Предборський В.А. Детінізація економіки в контексті трансформаційних процесів. Питання теорії та методології: монографія / В.А. Предборський. – К.: Кондор, 2005. – 613 с.

11. Салфеточные дивиденды, или как закончился первый суд между Пинчуком и Коломойским / газета «Дзеркало тижня» / Рубрика: Політика / 7 октября 2015 р. / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zn.ua/POLITICS/salfetochnye-dividendy-ili-kak-zakonchilsya-pervyy-sud-mezhdu-pinchukom-i-kolomoyskim-191148_.html

12. Філіпенко А.С. Глобальні форми економічного розвитку: історія та сучасність. Київ: Знання, 2007. – 670 с.

13. Хейфец Б.А. Деофшоризация российской экономики: возможности и пределы. – М.: Институт экономики РАН, 2013. – 63 с.

14. Шамбост Э. Энциклопедия оффшорных зон. – М.: 2000. – 807 с.

15. Nicholas Shaxson Treasure Islands: Tax Havens and the Men Who Stole the World. London, 2011.

Offshore Wind 101 — NYSERDA

Сильный ветровой ресурс у атлантического побережья США обладает огромным потенциалом производства возобновляемой энергии. Штат Нью-Йорк работает над ответственным и экономически эффективным развитием возобновляемых источников энергии, чтобы обеспечить 70% электроэнергии штата к 2030 году. Морской ветер готов стать важным активом в переходе штата от вредных ископаемых видов топлива к 100% углеродному. — будущее свободной энергии к 2040 году.

Насколько велики морские ветряные турбины?

Для сравнения:

Статуя Свободы: 305 футов.
Эмпайр Стейт Билдинг: 1,454 футов
Средняя береговая турбина США: 466 футов
Самая высокая береговая турбина США: 574 фута
Проект морской ветроэнергетики на Блок-Айленде: 590 футов
Морская турбина GE Haliade-X: 853 ft.

Более

Сравнение высот наземных и морских ветряных турбин со Статуей Свободы и Эмпайр-стейт-билдинг.

Как это работает

Морские ветряные турбины работают, чтобы использовать огромный ветер океана и преобразовать его в 100% возобновляемую электроэнергию.

Обзор производства электроэнергии

Морские турбины улавливают энергию ветра и вырабатывают электричество.
Фундаменты закрепляют турбины на дне океана, а кабели передают электроэнергию на морскую подстанцию
Электроэнергия проходит по подземному кабелю на береговую подстанцию и передается в существующую передающую сеть.

Более

График, показывающий морской и наземный ландшафт в отношении оффшорного производства и передачи энергии ветра. Изображены две морские ветряные турбины с. Электроэнергия от турбин подается к морской подстанции по подводным кабелям. Оттуда электричество перемещается на береговую подстанцию по подземному кабелю, где затем передается в существующую сеть передачи.

Детали турбины

Концентратор. Втулка поддерживает лопасти и вмещает систему шага, которая оптимизирует угол поворота лопастей и скорость вращения.
Лезвия. Лезвия улавливают энергию ветра и преобразуют ее в механическую энергию.
Гондола. В гондоле находятся компоненты, преобразующие механическую энергию в электрическую.
Башня. Башня поддерживает массу гондолы, ступицы и лопастей.

Более

Рисунок, показывающий основные компоненты морской ветряной турбины.Втулка поддерживает лопасти и вмещает систему шага, которая оптимизирует угол лопасти и скорость вращения. Лопасти улавливают энергию ветра и преобразуют ее в механическую энергию. В гондоле находятся компоненты, преобразующие механическую энергию в электрическую. Башня поддерживает массу гондолы, ступицы и лопастей.

Фундаменты, массивные кабели и морские подстанции

Фундамент. Фундаменты крепят компоненты башни и надводной турбины к морскому дну.Доступны различные технологии, в том числе куртки, монопоры и гравитационные фундаменты.
Массив кабелей. Сеть массивных кабелей соединяет ветряные турбины вместе и передает мощность от турбин на морскую подстанцию.
Морская подстанция. Морская подстанция собирает и стабилизирует энергию, вырабатываемую турбинами, подготавливая ее для передачи на берег.

Более

График, показывающий, как энергия поступает от морской ветряной турбины на морскую подстанцию.Фундамент рубашки крепит компоненты башни и надводной турбины к морскому дну. Массив кабелей соединяет ветряные турбины вместе и передает мощность от турбин на морскую подстанцию. Морская подстанция собирает электроэнергию и подготавливает ее к передаче на берег.

Экспортный кабель и наземное соединение

Экспортный кабель. Экспортный кабель проложен достаточно глубоко, чтобы не беспокоить пользователей океана и дикую природу, и он передает энергию от морской подстанции на береговую подстанцию.
Кабельная посадка. Бурение в горизонтальном направлении, распространенный метод прокладки экспортных кабелей передачи от морских ветряных электростанций, сводит к минимуму воздействие на окружающую среду и разрушение пляжей и береговой линии.
Береговое соединение. Электроэнергия передается в существующую передающую сеть.

Более

График, показывающий, как энергия поступает от морской подстанции к береговой подстанции. Скрытый экспортный кабель передает мощность от морской подстанции на береговую подстанцию.Затем электроэнергия передается в существующую передающую сеть.

Роль правительства

Развитие морской ветроэнергетики в США контролируется федеральными агентствами и агентствами штата. Местные органы власти также могут быть привлечены для получения разрешений на использование земли на местах.

Федеральная роль

Федеральное правительство обладает юрисдикцией в отношении всей океанской деятельности на расстоянии более трех морских миль от берега. В частности, Бюро по управлению энергией океана (BOEM) отвечает за выбор участков океана, подходящих для развития ветроэнергетики, сдачу в аренду зон ветроэнергетики (WEA) разработчикам проектов, а также рассмотрение и утверждение всех аспектов планов по проектированию, разрабатывать и выводить из эксплуатации морские ветряные электростанции в федеральных водах в рамках Закона о национальной экологической политике (NEPA).

Прочие задействованные агентства

Государственная роль

Посредством конкурсных заявок NYSERDA заключает контракты с разработчиками морских ветроэнергетических установок, которые хотят поставлять электроэнергию в штат Нью-Йорк. В частности, NYSERDA приобретает у разработчиков сертификаты оффшорных возобновляемых источников энергии (OREC), чтобы учесть благоприятные экологические характеристики, связанные с выработкой чистой энергии. Контракты с разработчиками морских ветроэнергетических установок включают важные положения, определяющие, каким образом штат Нью-Йорк получит выгоду от проекта, например, обязательства по экономической выгоде и планы по смягчению воздействия на окружающую среду и рыболовство.

Местная роль

Возобновляемая энергия от морских ветряных электростанций подключается к существующей электросети Нью-Йорка на береговых подстанциях. При определении оптимального маршрута от берега до местной подстанции разработчики проекта консультируются с соответствующими местными органами власти и могут заключать соглашения об сервитутах, если маршрут проходит через государственные дороги или собственность.

оффшорная энергетика и морское пространственное планирование — 1-е издание

Содержание

Введение: Морское пространственное планирование в эпоху морской энергетики

Кэтрин Л.Йетс, Йоханна Полсенберг, Андроникос Кафас и Кори Дж. А. Брэдшоу

Глава 1 Морское пространственное планирование: идея, время которой пришло

Чарльз Н. Элер

Глава 2 Методы и полезность анализа компромиссов экосистемных услуг для управления морским планированием морской энергетики

Джоэл Стивенс, Сара Э. Лестер и Кроу Уайт

Глава 3 Все начинается с разговора: достижение целей сбережения в сотрудничестве с морской энергетической промышленностью

Йоханна Польсенберг и Анна Килпонен

Глава 4 Проблемы и возможности управления в морском пространственном планировании

Люси Гринхилл

Глава 5 Правовые аспекты морского пространственного планирования

Эрик ван Дорн и Сара Фиона Гален

Глава 6 Замещение существующей деятельности

Андроникос Кафас, Пенелопа Донохью, Ян Дэвис и Бет Э.Скотт

Глава 7 Отслеживание смены режима при предоставлении прибрежно-морских культурных экосистемных услуг

Кира Джи и Бенджамин Буркхард

Глава 8 Экологические последствия морской энергетики

Эндрю Б. Гилл, Сильвана Н.Р. Бирчено, Элис Р. Джонс, Адриан Джадд, Саймон Джуд, Ана Пайо-Пайо и Бен Уилсон

Глава 9 Значимое участие заинтересованных сторон в морском пространственном планировании с использованием морских источников энергии

Кэтрин Л.Йейтс

Глава 10 Получение выгод: возможности для совместного размещения морской энергетики и рыболовства

Тара Хупер, Мэтью Эшли и Мелани Остин

Глава 11 Совместимость морских энергетических установок с морскими охраняемыми территориями

Рут Х. Терстан, Кэтрин Л. Йейтс и Бетан К. О’Лири

Глава 12 Морское пространственное планирование и сотрудничество с заинтересованными сторонами: продвижение морской ветровой энергии и защита экосистемы океана в Новой Англии

Присцилла М.Брукс и Триша К. Джеделе

Глава 13 Совместное размещение морских ветряных электростанций и морских охраняемых территорий: перспектива Соединенного Королевства

Мэтью Эшли, Мелани Остин, Линда Родуэлл и Стивен С. Манги

Глава 14 Проблемы сохранения перед лицом новых открытий углеводородов в Средиземном море

Тесса Мазор, Ноам Левин, Эран Брокович и Салит Карк

Глава 15 Размещение морских энергетических массивов: пример использования интерактивного морского планирования

Карен А.Александр, Рон Янссен и Тимоти Г. О’Хиггинс

Глава 16 Будущее морского пространственного планирования

Кори Дж. А. Брэдшоу, Люси Гринхилл и Кэтрин Л. Йейтс

Плавучий морской комплекс для исследования ветра в заливе Мэн

Поскольку оффшорная ветровая энергия представляет собой значительную возможность для энергетики и экономического будущего штата Мэн, штат объявил о своем намерении подать заявку на создание первой в стране морской плавучей ветровой исследовательской группы в заливе Мэн.

Штат предпринимает это действие сейчас, потому что существует значительный интерес к коммерческому освоению морских возобновляемых источников энергии в заливе Мэн, и поскольку он считает, что предлагаемый комплекс исследований является правильным и разумным шагом, который необходимо предпринять до того, как начнется разработка морских плавучих ветроэнергетических установок в коммерческих масштабах в заливе Мэн.

Исследования

позволят штату, рыбной промышленности и многим другим узнать о потенциальных воздействиях плавающего морского ветра вместе, чтобы гарантировать, что штат Мэн развивает эту отрасль таким образом, чтобы извлечь выгоду из наших инновационных технологий и богатых ресурсов, защищая при этом наши интересы. отрасли, окружающая среда и ценности.

Узнайте больше о проекте в разделе часто задаваемых вопросов Research Array.

НОВИНКА: серия веб-семинаров и предстоящие рабочие сессии, зима / весна 2021 г.

Семинар по планированию и обмену знаниями с заинтересованными сторонами, 5 февраля 2021 г.

Презентации

Добро пожаловать (Каннингем)
Плавающая технология OSW (Akers)
Обзор исследовательского массива (Wissemann)
Сайтинг (Каннингем)
Данные ветра и газа (Brady)
Порталы дикой природы и данных (Шумчения)
Федеральные данные по рыболовству (Christel)
Государственные данные по рыболовству (Рирдон)
Следующие шаги (Каннингем)

Начальные веб-семинары для заинтересованных сторон

Критерии размещения и инструменты

Морские ветроэнергетические установки в заливе Мэн должны разрабатываться ответственно.Штат обязуется работать с рыболовными и другими интересами, рассматривая, где могут быть расположены какие-либо морские ветровые проекты, и работать над минимизацией любых негативных воздействий.

API | Офшор

Морская сейсморазведка

Некоторые из самых богатых запасов энергии в мире находятся недалеко от наших берегов США и ждут своего открытия в государственной зоне, расположенной всего в 3–200 милях от моря.Усовершенствованная методика разведки, называемая сейсморазведкой, является первым шагом к раскрытию этого драгоценного ресурса, необходимого для обеспечения энергетической безопасности Америки.

Подробнее »

Воздействие на морскую нефтегазовую отрасль из-за предлагаемого изменения и отмены постановлений Закона Джонса CBP

Агентство по охране таможенного и пограничного контроля недавно предложило внести изменения в свои постановления, касающиеся использования судов согласно Закону Джонса в оффшорной нефтегазовой деятельности, что может оказать значительное влияние на U.С. Производство энергии. Согласно экономическому отчету Калаша, влияние этих предложений включает в себя возможность значительной потери рабочих мест в США, сокращение добычи нефти и природного газа в США и уменьшение доходов федерального правительства и правительства штата. Важно, чтобы эти предложенные изменения к постановлениям были немедленно отозваны, чтобы защитить энергетическую безопасность США и позволить потребителям и предприятиям продолжать извлекать выгоду из энергетического возрождения Америки.

Подробнее »

Технология борьбы с выносом песка и интенсификации притока в море

Offshore — разновидность технологии защиты от пескопроявления, которая используется в коммерческих целях с начала 1990-х годов.Технология борьбы с выносом песка на шельфе объединяет две зрелые нефтегазовые технологии — гидроразрыв пласта и заканчивание гравийной набивки. Результатом стало значительное увеличение срока службы и надежности скважин, их продуктивности и добычи нефти и газа.

Подробнее »

Offshore Compliance Initiative

3 марта 2021 г.

Бизнесмен, обвиненный в не сообщении счетов в иностранном банке и подаче фальшивых документов в IRS

10 февраля 2021 г.

Бывший житель Флориды, обвиненный в уклонении от уплаты налогов и непредставлении отчетности по счетам в иностранных банках

15 октября 2020

Генеральный директор многомиллиардной компании-разработчика программного обеспечения, обвиняемый в уклонении от уплаты налогов и мошенничестве с использованием электронных средств связи на протяжении десятилетий

15 октября 2020

Генеральный директор Private Equity заключает соглашение об отказе от судебного преследования по схеме международного налогового мошенничества и соглашается выплатить 139 миллионов долларов США, отказаться от вычетов на благотворительные взносы в размере 182 миллионов долларов США и сотрудничать с государственными расследованиями

6 августа 2020

Прокурор Хьюстона приговорен к тюремному заключению за уклонение от уплаты налогов в офшорах

30 апреля 2020

Крупнейший банк Израиля, Банк Хапоалим, признается в сговоре с У.S. Налогоплательщики скрывают активы и доходы в офшорных счетах

3 апреля 2020

Бизнесмен из Лейк-Уорта признал себя виновным в уклонении от уплаты налогов на миллионы доходов и хранении средств на секретных счетах по всему миру

27 августа 2019

Бывший CPA обвинен в отказе от сообщения о счетах в иностранном банке и подаче ложных документов в IRS

30 октября 2018 г.

Мужчина из Хантингтон-Бич признал себя виновным в подаче ложной налоговой декларации, в которой не было указано более 2 миллионов долларов, хранящихся на оффшорном израильском банковском счете

11 сентября 2018

Бывший руководитель Loyal Bank Ltd признал себя виновным в сговоре с целью мошенничества в Соединенных Штатах путем несоблюдения Закона о налогообложении иностранных счетов (FATCA)

20 августа 2018

Мужчина из Лос-Анджелеса признал себя виновным в том, что не сообщил о более 1 миллионе долларов, хранящихся на израильских оффшорных счетах

5 июня 2018 г.

Житель Калифорнии, осужденный за налоговые преступления

14 мая 2018

Канадец признал себя виновным в сговоре и подаче ложного иска против Соединенных Штатов

25 января 2018

Житель Коннектикута приговорен к тюремному заключению за сокрытие активов на швейцарских счетах

27 октября 2017 г.

Житель Коннектикута признал себя виновным в непредставлении отчетности по иностранным финансовым счетам

25 апреля 2017

Жителя Южной Калифорнии приговорены к тюремному заключению за сокрытие миллионов долларов на секретных счетах в иностранных банках

10 февраля 2017

Бывший профессор бизнеса университета приговорен к тюремному заключению за сокрытие более 220 миллионов долларов в оффшорных банках

18 января 2017

Жители Южной Калифорнии признали себя виновными в сокрытии миллионов долларов на секретных счетах в иностранных банках

29 декабря 2016 г.
Министерство юстиции принимает окончательные решения в рамках программы Швейцарского банка

7 октября 2016 г.
Владелец бизнеса из Мичигана признал себя виновным в сокрытии счета в швейцарском банке

28 сентября 2016 г.
Житель Нью-Йорка признал себя виновным в использовании фиктивных иностранных юридических лиц и секретных иностранных счетов в Швейцарии и Израиле для уклонения от уплаты налогов

21 сентября 2016 г.
Мужчина из Коннектикута признает себя виновным в сокрытии доходов с необъявленного банковского счета в Панаме

5 сентября 2016 г.
Первый заместитель помощника генерального прокурора Кэролайн Д.Чираоло выступает с речью на Кембриджском международном симпозиуме по экономическим преступлениям

17 августа 2016 г.
Первый заместитель помощника генерального прокурора Кэролайн Д. Чираоло выступила с замечаниями относительно усилий налогового отдела по обеспечению соблюдения требований оффшорного налогообложения на конференции Панамской ассоциации банкиров по борьбе с отмыванием денег

1 августа 2016 г.
Калифорнийский бизнесмен обвиняется в сговоре с израильскими банками с целью сокрытия доходов

22 июня 2016 г.
После того, как UBS представил документы, полученные в Сингапуре, Министерство юстиции отклонило дело о повестке

22 июня 2016 г.
Бывший швейцарский банкир признал себя виновным в сговоре с У.S. Налогоплательщики и другие швейцарские банкиры обманывают Соединенные Штаты

3 июня 2016 г.
Бывший житель Мэриленда признал себя виновным в сговоре с целью обмана США

12 апреля 2016 г.
Беглец, осужденный за совершение федеральных налоговых преступлений, арестованный службой судебных приставов США в Аризоне после более чем 14 лет бегства

4 апреля 2016 г.
Пластический хирург на Аляске приговорен к тюремному заключению за мошенничество с использованием электронных средств связи и уклонение от уплаты налогов

9 марта 2016 г.
Два финансовых учреждения Каймановых островов признали себя виновными в Федеральном суде Манхэттена в сговоре с целью сокрытия более 130 миллионов долларов на банковских счетах Каймановых островов

4 февраля 2016 г.
Банку Джулиус Баер из Швейцарии предъявлено уголовное обвинение по соглашению об отложенном судебном преследовании, требующем выплаты 547 миллионов долларов, а также признания вины двух банкиров Джулиуса Баера

3 февраля 2016 г.
Бывший У.S. Citizen признает себя виновным в налоговом мошенничестве в отношении швейцарского финансового счета

27 января 2016 г.
Министерство юстиции объявляет об окончательном решении по программе Швейцарского банка по категории 2 с HSZH Verwaltungs AG

25 января 2016 г.
Министерство юстиции объявляет, что Leodan Privatbank AG достигает разрешения в рамках программы Швейцарского банка

6 января 2016 г.
Министерство юстиции объявляет о решении по программе Швейцарского банка с Union Bancaire Privée, UBP SA

31 декабря 2015 г.
Министерство юстиции объявляет, что два банка достигли урегулирования в рамках программы Швейцарского банка

23 декабря 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о решении четырех банков в рамках программы Швейцарского банка

23 декабря 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о том, что банк Cantonale Vaudoise достиг урегулирования в рамках программы Швейцарского банка

18 декабря 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о совместном решении с двумя банками в рамках программы Швейцарского банка

17 декабря 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о решении трех банков по программе Швейцарского банка

15 декабря 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о решении трех банков в рамках программы Швейцарского банка

10 декабря 2015 г.
Министерство юстиции объявляет, что два банка достигли урегулирования в рамках программы Швейцарского банка

8 декабря 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о том, что Aargauische Kantonalbank достиг урегулирования в рамках программы Швейцарского банка

3 декабря 2015 г.
Министерство юстиции объявляет, что EFG Bank European Financial Group SA, Женева, и EFG Bank AG достигли совместного урегулирования в рамках программы Швейцарского банка

24 ноября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет, что Приватбанк IHAG Zürich AG достигает разрешения в рамках программы Швейцарского банка

24 ноября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет, что Deutsche Bank (Suisse) SA достигает разрешения в рамках программы Швейцарского банка

19 ноября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о решении трех банков в рамках программы Швейцарского банка

17 ноября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет Maerki Baumann & Co.AG достигает разрешения в рамках программы швейцарского банка

13 ноября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет, что Standard Chartered Bank (Switzerland) SA достигает разрешения в рамках программы швейцарского банка

12 ноября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет, что два банка достигли урегулирования в рамках программы Швейцарского банка

4 ноября 2015 г.
Пластический хирург на Аляске осужден за мошенничество с использованием электронных средств связи и уклонение от уплаты налогов

3 ноября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о том, что Banque Bonhôte & Cie SA достигает разрешения в рамках программы Швейцарского банка

29 октября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о решении четырех банков в рамках программы Швейцарского банка

23 октября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о том, что Piguet Galland & Cie SA достигает разрешения в рамках программы Швейцарского банка

16 октября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет BBVA Suiza S.A. Достигает урегулирования в рамках программы Швейцарского банка

8 октября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о том, что Schaffhauser Kantonalbank достиг урегулирования в рамках программы Швейцарского банка

6 октября 2015 г.
Швейцарская фирма по управлению активами Finacor SA достигла соглашения с Министерством юстиции

1 октября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о том, что BHF-Bank (Schweiz) AG достиг урегулирования в рамках программы Швейцарского банка

25 сентября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о решениях двух банков в рамках программы Швейцарского банка

17 сентября 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о решениях двух банков в рамках программы Швейцарского банка

16 сентября 2015 г.
Суд разрешил IRS выдавать повестки для обнаружения U.S. Налогоплательщики, имеющие офшорные банковские счета в Belize Bank International Limited и Belize Bank Limited

15 сентября 2015 г.
Банк La Roche & Co AG достиг разрешения в соответствии с программой Швейцарского банка Министерства юстиции

10 сентября 2015 г.
Valiant Bank AG добился решения в рамках программы швейцарского банка Министерства юстиции

3 сентября 2015 г.
Schroder & Co. Bank AG достигает разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции и соглашается выплатить 10 долларов США.Штраф 3 миллиона

27 августа 2015 г.
Hypothekarbank Lenzburg AG достиг разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции

20 августа 2015 г.
Два швейцарских банка достигли разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции

10 августа 2015 г.
Составители налоговой декларации приговорены к тюремному заключению за сокрытие оффшорного счета и помощь состоятельным клиентам в сокрытии миллионов на секретных счетах в израильских банках

6 августа 2015 г.
Три швейцарских банка достигли разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции

3 августа 2015 г.
Банк EKI Genossenschaft достиг разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции

30 июля 2015 г.
Три швейцарских банка достигли разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции

23 июля 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о решениях по программе Швейцарского банка еще с двумя банками

16 июля 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о решении трех банков в рамках программы Швейцарского банка

9 июля 2015 г.
Министерство юстиции объявляет о решениях двух банков в рамках программы Швейцарского банка

2 июля 2015 г.
Швейцарский банк достиг разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции

26 июня 2015 г.
Швейцарский банк достиг разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции

19 июня 2015 г.
Еще два банка достигли разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции

9 июня 2015 г.
Еще два банка достигли разрешения в рамках Швейцарской банковской программы Министерства юстиции

3 июня 2015 г.
Еще два банка достигли разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции

28 мая 2015 г.
Четыре банка достигли разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции

15 мая 2015 года
Finter Bank Zurich AG достиг разрешения в рамках программы Швейцарского банка Министерства юстиции

8 мая 2015 г.
Vadian Bank AG достиг разрешения в рамках программы Министерства юстиции Швейцарского банка

31 марта 2015 г.
Швейцарский управляющий активами признал себя виновным в федеральном суде в сговоре с У.S. Налогоплательщики уклоняются от уплаты федерального подоходного налога и подают ложные налоговые декларации

30 марта 2015 г.
Исполняющая обязанности помощника генерального прокурора Кэролайн Д. Чираоло выступила с замечаниями на Pen and Pad, объявляя о первом решении в программе Швейцарского банка

30 марта 2015 г.
Исполняющий обязанности помощника генерального прокурора Стюарт Ф. Делери выступил с замечаниями на Pen and Pad, объявляя о первом решении в программе Швейцарского банка

30 марта 2015 г.
BSI SA из Лугано, Швейцария, стал первым банком, добившимся урегулирования в соответствии с программой Швейцарского банка Министерства юстиции

18 февраля 2015 г.
Житель Нью-Йорка, проживающий в Хэмптоне, признал себя виновным в создании препятствий налоговой службе для сокрытия счетов в швейцарских банках

2 февраля 2015 г.
Врач из Калифорнии признал себя виновным в непредоставлении сведений об иностранном счете в банке Leumi в Люксембурге

22 декабря 2014 г.
Составители налоговых деклараций, осужденные за оказание помощи состоятельным клиентам, скрывают миллионы на секретных оффшорных счетах в израильских банках

22 декабря 2014 г.
Банк Леуми признал, что помогал U.S. Налогоплательщики скрывают активы на счетах в офшорных банках

21 ноября 2014 г.
Credit Suisse осужден за сговор с целью помочь налогоплательщикам США скрыть офшорные счета от налоговой службы

18 ноября 2014 г.
Манхэттенский прокурор США объявляет об обвинениях жителя Кентукки за ведение секретных счетов в швейцарских банках

20 октября 2014 г.
Житель Нью-Гэмпшира признал себя виновным в подаче ложной налоговой декларации

3 октября 2014 г.
Консультант по инвестициям и поверенный из Карибского бассейна осужден за использование оффшорных счетов для отмывания и сокрытия средств

5 сентября 2014 г.
Консультант по инвестициям в Карибском бассейне осужден за использование оффшорных счетов для отмывания и сокрытия средств

11 июля 2014 г.
Карибские консультанты по инвестициям и поверенный признали себя виновными в использовании оффшорных счетов для отмывания и сокрытия средств

5 июня 2014 г.
5 июня 2014 г. Комментарии к программе для соглашений об отказе от судебного преследования или нецелевых писем для швейцарских банков

28 мая 2014 г.
Человек из Коннектикута, использовавший офшорные счета, приговорен к тюремному заключению за уклонение от уплаты налогов и сговор

23 мая 2014 г.
Пластический хирург Аляски обвинен в уплате налогов за сокрытие банковских счетов в Панаме и Коста-Рике

19 мая 2014 г.
Замечания, подготовленные помощником генерального прокурора налогового отдела Кэтрин Кенили, объявляющая о признании вины в деле Credit Suisse об уклонении от уплаты налогов в оффшорной зоне

19 мая 2014 г.
Замечания, подготовленные для доставки заместителем генерального прокурора Джеймсом М.Коул объявляет о признании вины в деле об уклонении от уплаты налогов в офшорной зоне Credit Suisse

19 мая 2014 г.
Замечания, подготовленные к доставке Генеральным прокурором Эриком Холдером, объявляющим о признании вины в деле Credit Suisse об уклонении от уплаты налогов в оффшорной зоне

19 мая 2014 г.
Credit Suisse признает себя виновным в сговоре с целью оказания помощи налогоплательщикам США в подаче ложных деклараций

9 мая 2014 г.
Врач из Флориды приговорен к федеральным налоговым преступлениям

30 апреля 2014 г.
Калифорнийский банкир обвиняется в помощи U.S. Налогоплательщики скрывают секретные счета в израильских банках

30 апреля 2014 г.
Швейцарский офшорный механизм уклонения от уплаты налогов признает себя виновным

24 марта 2014 г.
Граждане США и Канады, обвиняемые в использовании оффшорных счетов и иностранных номинальных лиц для отмывания 200 000 долларов США

21 марта 2014 г.
Бывшему президенту американского филиала «Русской стали» предъявлено обвинение в сокрытии активов на секретных счетах в швейцарских банках

18 марта 2014 г.
Калифорнийский прокурор приговорен к тюремному заключению за схему сокрытия миллионов на секретных швейцарских счетах в UBS AG и PICTET & CIE

12 марта 2014 г.
Швейцарский банкир признал себя виновным в сговоре с У.С. Убегающие от налогов, другие швейцарские банкиры и руководство банка

27 февраля 2014 г.
Портола-Вэлли, Калифорния, мужчина приговорен к тюремному заключению за неспособность сообщить о счетах в иностранных банках в UBS

13 января 2014 г.
Суд отклоняет жалобу банковских ассоциаций на правила, касающиеся уклонения от оффшорного налогообложения

12 декабря 2013 г.
Первый крайний срок для участия в программе соглашений об отказе от судебного преследования или нецелевых писем для швейцарских банков

12 ноября 2013 г.
Суд уполномочивает IRS выписывать повестки для документов, относящихся к U.S. Налогоплательщики с офшорными банковскими счетами

5 ноября 2013 г.
Комментарии к программе для соглашений об отказе от судебного преследования или нецелевых писем для швейцарских банков

4 ноября 2013 г.
Бизнесмен из Лос-Анджелеса признал себя виновным в сговоре с целью обмана Соединенных Штатов путем сокрытия счетов в израильских банках

18 октября 2013 г.
Дополнительные сборы, предъявленные к сборщикам налогов, ранее обвинявшимся в помощи клиентам в укрытии миллионов в оффшорных израильских банках

29 августа 2013 г.
Калифорнийский бизнесмен признал себя виновным в сговоре с целью сокрытия счетов в израильских банках

29 августа 2013 г.
Соединенные Штаты и Швейцария издают совместное заявление о расследованиях уклонения от уплаты налогов

17 июля 2013 г.
Калифорнийский бизнесмен признал себя виновным в сокрытии счета в иностранном банке в израильском банке по его налоговой декларации

1 июля 2013 г.
Бизнесмен из Мэриленда признал себя виновным в сокрытии счета в иностранном банке в израильском банке на основании своей налоговой декларации

28 июня 2013 г.
Бывший швейцарский банкир признал себя виновным в непредоставлении информации о счете в иностранном банке

13 июня 2013 г.
Пара из Вайоминга обвиняется в уклонении от уплаты налогов

30 апреля 2013 г.
Суд санкционировал службу вызова Джона Доу с целью установления личности У.S. Налогоплательщики с оффшорными счетами в CIBC FirstCar Caribbean International Bank

12 апреля 2013 г.
Калифорнийская коммерсантка соглашается признать себя виновной в сговоре с целью сокрытия счетов в израильских банках

12 апреля 2013 г.
Бизнесмены из Аризоны и прокурор Калифорнии осуждены за сокрытие миллионов на секретных счетах в иностранных банках в UBS AG и Pictet & CIE

4 марта 2013 г.
Швейцарский банк осужден Федеральным судом Манхэттена за сговор с целью уклонения от уплаты налогов

27 февраля 2013 г.
округ Миддлсекс, Н.Дж. Ман признает уклонение от уплаты налогов и сокрытие доходов в размере 1,2 млн долларов на необъявленных банковских счетах в Индии

30 января 2013 г.
Человек из Калифорнии признал себя виновным в непредоставлении информации о счетах в иностранных банках в UBS

8 января 2013 г.
Женщина из Южной Флориды признает себя виновной в отказе от раскрытия информации о доходах со счетов в швейцарском банке и соглашается на штраф в размере 21 миллиона долларов

7 января 2013 г.
Сомерсет Каунти, штат Нью-Джерси, мужчина признает себя виновным в сокрытии доходов с необъявленных счетов в швейцарских и индийских банках

3 января 2013 г.
Швейцарский банк признал себя виновным в Федеральном суде Нью-Йорка в сговоре с целью уклонения от уплаты налогов

15 июня 2012 г.
Три составителя налоговых деклараций, которым поручено помогать клиентам уклоняться от уплаты налогов путем сокрытия миллионов на секретных счетах в двух израильских банках

30 мая 2012 г.
Бизнесмен на пенсии из Южной Флориды признал себя виновным в нераскрытии активов, хранящихся в швейцарских банках

2 февраля 2012 г.
Швейцарский банк обвинен в U.S. Налоговые сборы

30 января 2012 г.
Клиенты UBS и налоговый поверенный были обвинены в Фениксе в сокрытии активов на секретных счетах в иностранных банках

3 января 2012 г.
Манхэттенский прокурор США обвинил трех швейцарских банкиров в сговоре с целью сокрытия более 1,2 миллиарда долларов на счетах налогоплательщиков США от IRS

7 декабря 2011 г.
Клиент UBS и Swiss Cantonal Bank обвиняется в сговоре с целью мошенничества с IRS

17 ноября 2011 г.
Клиент HSBC в Индии, обвиненный в уклонении от уплаты налогов и непредставлении сведений о счетах в иностранных банках

3 августа 2011 г.
Клиент UBS признал себя виновным в подаче ложной налоговой декларации

2 августа 2011 г.
Бывший банкир UBS обвиняется в помощи U.S. Налогоплательщики используют секретные счета в швейцарских банках для уклонения от уплаты налогов в США

21 июля 2011 г.
Швейцарский международный банк Бывший глава оффшорного банковского обслуживания в Северной Америке, другие лица, обвиненные в сговоре

21 июля 2011 г.
Швейцарский финансовый консультант, обвиненный в сговоре с более чем 60 налогоплательщиками США с целью сокрытия более 184 миллионов долларов на счетах в швейцарских банках

28 июня 2011 г.
Клиент HSBC в Индии, обвиненный в подаче ложных налоговых деклараций и непредставлении сведений о счете в иностранном банке

20 июня 2011 г.
Калифорнийские клиенты UBS признали себя виновными в сокрытии активов на секретном счете в швейцарском банке

24 мая 2011 г.
Клиент UBS из Нью-Джерси осужден за неспособность сообщить более 1 миллиона долларов на счет в швейцарском банке

23 мая 2011 г.
Клиент UBS из Нью-Джерси осужден за неспособность сообщить о более чем 750 000 долларов США на счете в швейцарском банке

19 мая 2011 г.
Директор банка, обвиненный в сокрытии иностранных активов

11 апреля 2011 г.
Бизнесмен из Нью-Джерси признал себя виновным в сговоре с целью сокрытия офшорных банковских счетов от IRS

7 апреля 2011 г.
Департамент юстиции просит суд разрешить IRS запросить записи о банковских счетах HSBC в Индии

14 марта 2011 г.
Клиент UBS осужден в Сан-Диего за сокрытие активов на секретных багамских и швейцарских банковских счетах

8 марта 2011 г.
Бывший мужчина из Огайо признал себя виновным в том, что не сообщил о своем счете в иностранном банке в UBS в Швейцарии

4 марта 2011 г.
Бывший клиент UBS осужден за сокрытие миллионов на счетах в оффшорных банках

23 февраля 2011 г.
Четырем швейцарским банкирам поручено помочь U.S. Налогоплательщики используют секретные счета в швейцарских банках для уклонения от уплаты налогов в США

4 февраля 2011 г. — С.Д. Флорида
Девелоперы отелей Майами-Бич осуждены за налоговое мошенничество

22 декабря 2010 г.
Бывший банкир UBS признал себя виновным в помощи американским клиентам в сокрытии активов в офшорах

19 ноября 2010 г.
Калифорния, клиент UBS, обвиненный в сокрытии активов на секретных счетах в швейцарских банках

18 ноября 2010 г.
Калифорнийский клиент UBS обвиняется в сокрытии активов на секретном счете в швейцарском банке

15 июля 2010 г.
Швейцарский адвокат обвинен в помощи в сокрытии счетов в швейцарских банках и денег, возвращенных в U.С. Клиентов

26 мая 2010 г.
Девелоперам отелей Майами-Бич предъявлено обвинение в налоговом мошенничестве

23 апреля 2010 г.
Бывший клиент UBS осужден за сокрытие 10 миллионов долларов на счетах в оффшорных банках

15 апреля 2010 г.
Разработчики отелей Майами-Бич обвиняются в сговоре с целью обмана США

13 апреля 2010 г.
Бывший клиент UBS признал себя виновным в сокрытии активов на секретных оффшорных банковских счетах

12 апреля 2010 г.
Клиент UBS признал себя виновным в том, что не сообщил о более 1 миллионе долларов на счетах в швейцарских банках

16 февраля 2010 г.
Вирджиния Доктор признает себя виновным в сговоре с участием необъявленного счета в швейцарском банке

4 февраля 2010 г.
Бывший клиент UBS признал себя виновным в сокрытии 10 миллионов долларов на счетах в оффшорных банках

17 ноября 2009 г.
Министерство юстиции и IRS объявляют результаты расчетов с UBS и беспрецедентный отклик в рамках программы добровольного раскрытия налоговой информации

5 октября 2009 г.
Клиент UBS из района Сиэтла признал себя виновным в подаче ложной налоговой декларации

25 сентября 2009 г.
Клиент UBS признал себя виновным в непредставлении отчета о 6 долларах США.1 миллион на счетах в швейцарских банках

21 августа 2009 г.
Бывший банкир UBS приговорен к 40 месяцам за помощь американскому миллиардеру в уклонении от уплаты налогов

20 августа 2009 г.
Швейцарский банковский руководитель и швейцарский юрист обвиняются в сговоре с целью обмана США

19 августа 2009 г.
США раскрывают условия соглашения с правительством Швейцарии в отношении UBS

28 июля 2009 г.
Клиент UBS признал себя виновным в подаче ложной налоговой декларации, спрятал 8 миллионов долларов на секретных счетах в швейцарском банке

25 июня 2009 г.
Клиент UBS признал себя виновным в подаче ложной налоговой декларации

15 апреля 2009 г.
Департамент юстиции обратился в суд с просьбой о вручении повестки для офшорной регистрации

14 апреля 2009 г.
Клиент UBS признал себя виновным в подаче ложной налоговой декларации. Скрытые активы на сумму 3 миллиона долларов на секретном счете в швейцарском банке

2 апреля 2009 г.
Клиент UBS обвиняется в подаче ложной налоговой декларации

4 марта 2009 г.
Заявление Джона Дичико, исполняющего обязанности помощника генерального прокурора налогового управления, перед Постоянным подкомитетом по расследованиям Комитета по внутренней безопасности и делам правительства США.Сенат на слушании по теме «Банки с налоговой гаванью и соблюдение налоговых требований США — получение имен клиентов из США, имеющих счета в Швейцарии».

19 февраля 2009 г.
Соединенные Штаты обращаются в суд с просьбой о принуждении к судебной повестке в отношении записей о счетах в швейцарском банке UBS

18 февраля 2009 г.
UBS заключает соглашение об отсрочке судебного преследования

US Oil Major Chevron выходит на рынок морской ветроэнергетики

Крупнейшая нефтяная компания США Chevron вместе с норвежской компанией Moreld Ocean Wind намерена инвестировать в технологии морской ветроэнергетики на предприятии Ocergy, a U.Компания S. разрабатывает недорогой плавучий ветровой фундамент и многопрофильный буй для мониторинга окружающей среды.

Ocergy обеспечила инвестиции посредством раунда сбора средств в рамках серии A для ускорения разработки и коммерциализации своей технологии, которая будет поддерживаться посредством соглашения о сотрудничестве, подписанного между Chevron и Moreld Ocean Wind (MOW).

После того, как за последние несколько лет несколько нефтегазовых гигантов вышли на рынок оффшорной ветроэнергетики, Chevron стала первой компанией U.S. oil player так и поступил. Этот шаг происходит в то время, когда страна повышает свои ставки на оффшорную ветроэнергетику, ставя национальную цель установить установленную мощность 30 ГВт к 2030 году и решая прекратить нефтегазовый лизинг в федеральных водах.

«Оффшорная ветроэнергетика переживает период стремительных инноваций в стремлении обеспечить более низкую углеродную энергию в значительном масштабе» , — заявила Барбара Бургер , вице-президент по инновациям и президент Technology Ventures в Chevron. «Компания Ocergy разработала технологию, которая может стать частью решения, обеспечивающего более доступную, надежную и более чистую энергию в морской среде».

Инвестиции Ocergy сделаны из фонда Future Energy Fund компании Chevron Technology Ventures, который определяет технологические решения, необходимые для перехода к энергетике. Инвестиции последовали за запуском компании Future Energy Fund II на сумму 300 миллионов долларов в феврале этого года, восьмого венчурного фонда, созданного с момента основания дочерней компании Chevron в 1999 году.

В начале этого года Chevron Technology Ventures также инвестировала в базирующуюся в Сан-Хосе Blue Planet Systems Corporation, стартап по производству технологий улавливания углерода. Постоянные инвестиции в технологии улавливания и утилизации углерода поддерживают стремление компании к разнообразному портфелю решений с низким уровнем выбросов углерода, заявила компания в январе.

В отличие от большинства своих европейских партнеров, таких как Shell, BP, Equinor, Total и Eni, которые вышли на рынок морской ветроэнергетики в последние несколько лет, Chevron не ставила долгосрочных целей с нулевым показателем.Тем не менее, компания обнародовала планы по прекращению планового сжигания на факеле к 2030 году, как и ее аналог ExxonMobil, которая также не взяла на себя обязательство к 2050 году с нулевым результатом, по словам нашей сестры Offshore Energy .

В начале апреля Chevron объявила, что ее акционеры будут голосовать по предложениям, направленным на то, чтобы требовать от нефтяной компании уменьшить воздействие своей продукции на окружающую среду и отчитываться о климатических рисках для бизнеса. Месяцем ранее Chevron сообщила, что на три года раньше запланированного срока превысила свои целевые показатели по сокращению выбросов углекислого газа в добывающей отрасли в 2023 году и установила более низкие целевые показатели на 2028 год и нулевое плановое сжигание на факеле к 2030 году.

Морской ветер: возможность для рентабельной декарбонизации энергетической экономики Китая

Abstract

Китай снизил рост выбросов парниковых газов, отчасти благодаря крупным инвестициям в береговую ветроэнергетику. Для сравнения, инвестиции в оффшорную ветроэнергетику были незначительными и до недавнего времени ограничивались в основном соображениями стоимости. Ассимилированные метеорологические данные используются здесь для оценки будущего морского ветрового потенциала Китая. Анализ на провинциальной основе показывает, что совокупный потенциальный ветровой ресурс равен 5.В 4 раза больше, чем текущая потребность побережья в электроэнергии. Недавний опыт работы с рынками как в Европе, так и в Соединенных Штатах показывает, что потенциальные оффшорные ресурсы в Китае могут быть использованы для получения 1148,3 ТВт-ч энергии при высокой стоимости, 6383,4 ТВт-ч при низкой стоимости, что эквивалентно 36 и 200% от общего спроса на энергию в прибрежных районах после 2020 года. Анализ подчеркивает заметные преимущества для прибрежной ветровой энергетики для Китая с перспективами значительного сокращения выбросов парниковых газов с дополнительными преимуществами для качества воздуха.

ВВЕДЕНИЕ

В соответствии с Парижским соглашением правительство Китая обязалось к 2030 году обеспечивать 20% своего потребления первичной энергии за счет возобновляемых источников энергии. Ожидается, что к тому времени возобновляемые ресурсы будут обеспечивать примерно 40% выработки электроэнергии ( 1 ). Установленная мощность наземных ветроэнергетических установок Китая существенно выросла с начала 21 века, увеличившись с 0,3 ГВт совокупной мощности ветроэнергетики в 2000 году до примерно 162 ГВт в 2017 году ( 2 ).Темпы этого роста беспрецедентны и сделали Китай мировым лидером в области инвестиций в наземную ветроэнергетику. В то время как возобновляемые источники энергии составляют небольшую часть текущего общего потребления энергии в Китае [11% в 2016 году ( 3 )], движение берегового ветра помогло проложить важный путь к потенциальной декарбонизации — или декарбонизации — в будущем Китая.

Несмотря на обнадеживающие перспективы развития наземной ветроэнергетики в Китае, в последние несколько лет ожидания несколько снизились. Есть ряд проблем, связанных с наземным ветром в Китае, которые ограничивают его полезность.Прекращение использования ветровой электроэнергии представляет собой серьезное ограничение для производства электроэнергии на суше в Китае ( 4 ). По оценкам Центра государственной политики Брукингса-Цинхуа, в период с 2010 по 2016 год было сокращено 16% от общего потенциального ветроэнергетического производства, что составило более 1,2 миллиарда долларов ( 3 ). Кроме того, рынок наземной ветроэнергетики Китая сталкивается с еще одной проблемой географического дисбаланса; самый большой ветроэнергетический ресурс находится вдали от наиболее востребованных и густонаселенных регионов страны.Провинции в прибрежной зоне потребляют примерно 80% всей национальной электроэнергии, что является проблематичным, учитывая, что подавляющее большинство установленных мощностей для берегового ветра находится на расстоянии более 1000 миль. Еще одна область, потенциально вызывающая озабоченность, связана с тенденцией к снижению скорости ветра на суше над регионами с высокими ресурсами, такими как Внутренняя Монголия. Это вековое снижение было выявлено в данных реанализа ( 5 ), в климатических моделях ( 6 — 9 ) и в наблюдениях ( 10 , 11 ).Предполагается, что некоторое снижение может быть связано с ослаблением градиента температуры суша-море, связанного с глобальным изменением климата ( 12 ). Если тенденция к снижению продолжится — как было указано в прогнозах фазы 5 Проекта взаимного сравнения связанных моделей (CMIP5) при сценариях как средних, так и высоких выбросов — то можно ожидать, что изменение климата приведет к снижению финансовой отдачи как от текущих, так и от будущих инвестиций. в наземном ветре Китая ( 13 ). Морской ветер предлагает альтернативу, которая может смягчить многие из этих проблем, и уже является важным компонентом энергетических планов для ряда стран, особенно в Европе, но также с большим потенциалом для Соединенных Штатов.

В настоящее время Европа является крупнейшим инвестором в оффшорную ветроэнергетику: Великобритания, Германия, Дания, Нидерланды и Бельгия входят в пятерку из шести стран с наибольшим объемом установленной мощности ( 14 , 15 ). Около 90% установленных в настоящее время мировых мощностей по оффшорной ветроэнергетике расположено в Северном море и в соседних регионах Атлантического океана ( 15 ). Тем не менее, есть важное место для роста; совокупная установленная мощность для морских ветроэнергетических установок составила всего 3.7% мировых инвестиций в ветроэнергетику в 2017 году ( 15 ). Однако эти цифры, вероятно, изменятся в недалеком будущем. Технологические усовершенствования повысили коэффициенты мощности (CF) для морских ветряных систем с уменьшением как постоянных, так и переменных затрат в сочетании с установкой более крупных турбин, которые увеличивают выработку энергии ( 14 ). Затраты резко упали, о чем свидетельствует снижение примерно на 30% средней установленной стоимости в период с 2013 по 2018 год ( 15 ).Недавняя морская ветряная электростанция мощностью 800 МВт, одобренная для Массачусетса, указывает на то, что тенденция, наблюдаемая в Европе, может распространиться на Соединенные Штаты. Предполагается, что этот объект будет поставлять электроэнергию по цене 0,074 долл. США за ⁻¹ кВтч на начальном этапе, которая впоследствии снизится до 0,065 долл. США за ⁻¹ долл. 16 ).

Учитывая технологические усовершенствования и расширение рынка за пределы Европы, есть основания полагать, что оффшорная ветроэнергетика может быть экономически жизнеспособной также для Китая.В настоящее время установленная мощность шельфа Китая невелика и составляет лишь 1,6% от общей доли страны в ветроэнергетике. Основная причина небольших инвестиций Китая в офшорную ветроэнергетику — это представление о стоимости, то есть о том, что другие возобновляемые источники энергии дешевле. Однако недавнее распространение оффшорной ветроэнергетики в Европе и США (обсуждалось выше) указывает на то, что экономика оффшорной ветроэнергетики в последнее время заметно изменилась и теперь может быть конкурентоспособной с точки зрения затрат с существующими технологиями. Кроме того, барьеры, которые исторически препятствовали строительству морских ветроэнергетических установок в Соединенных Штатах, могут не создавать сопоставимых проблем для Китая.Например, проект Cape Wind в Массачусетсе вызвал возражения и задержки, отчасти из-за опасений, что морские турбины будут закрывать живописный вид на Нантакет-Саунд и создавать препятствия, которых паромы должны будут избегать. Основное различие между Китаем и Соединенными Штатами заключается в том, что береговая линия Китая в значительной степени является государственной собственностью, а это означает, что многие возражения против оффшорного ветра в Соединенных Штатах не будут применимы к Китаю. Кроме того, мелководье, окружающее побережье Китая, простирается намного дальше от берега по сравнению с ситуацией в Соединенных Штатах, что позволяет использовать большую территорию, подходящую для морских турбин.В любом случае, мы считаем, что проблемы, которые задерживают развитие морских ветроэнергетических установок в Соединенных Штатах, вряд ли будут иметь последствия для Китая. В то время как обширные дискуссии по Китаю были сосредоточены на доступности ресурсов, экономике и использовании наземной энергии ветра ( 1 — 5 , 17 ), мало внимания уделялось возможности использования морских ветровых ресурсов для обезуглероживания прибрежных территорий. энергетические системы. Lu et al. ( 18 ) оценил плотность энергии для оффшорной ветроэнергетики, но экономика оффшорной ветроэнергетики не рассматривалась.Хонг и Мёллер ( 19 ) предложили важные оценки экономической целесообразности с учетом практических географических ограничений, но не учли исключение зон защиты окружающей среды и не допускали ограничений по глубине воды. Кроме того, не учитывались экономические аспекты и практические аспекты сетевой интеграции на провинциальном уровне. Вышеупомянутые исследования основывались на техническом и экономическом состоянии морских ветряных турбин до 2013 года, когда типичная CF составляла 37%, а приведенная стоимость превышала 0 долларов.20 кВтч ⁻¹, а турбины можно было установить только на мелководье у берега.

Целью данной статьи является изучение потенциала оффшорной ветроэнергетики для прибрежных провинций Китая с использованием идей, основанных на самых последних технологических и экономических данных. Потенциал морского ветра оценивается с пространственным разрешением 0,03 ° на 0,03 ° на основе ассимилированных скоростей ветра, полученных из MERRA-2 НАСА (Ретроспективный анализ современной эпохи для исследований и приложений, версия 2), преобразованных в батиметрию с высоким разрешением. набор данных (подробности см. в разделе «Материалы и методы»).Данные фильтруются в соответствии с глубиной воды, океанскими территориями, зонами охраны окружающей среды и конкурирующими требованиями к использованию морских путей. Экономическая целесообразность оценивается на основе текущих и прогнозируемых затрат с учетом глубины воды, расстояния до берега и качества ветра. Почасовая, сезонная и межгодовая изменчивость морской ветровой энергии исследуется с использованием 39-летнего рекорда усвоенных почасовых скоростей ветра. Анализируются и обсуждаются последствия интеграции оффшорной ветроэнергетики в различные провинциальные энергосистемы.Расчеты представляют собой руководство по инвестициям в оффшорную ветроэнергетику, которые могут быть экономически оправданы для отдельных провинций. Анализ показывает, что значительная часть нынешнего и будущего спроса на электроэнергию в регионе может быть обеспечена рентабельно за счет инвестиций в морскую ветроэнергетику.

РЕЗУЛЬТАТЫ

Китай обладает обильными морскими ветровыми ресурсами

CF рассчитываются на основе скоростей ветра MERRA-2 за полный 39-летний период с использованием адаптированного метода для наземной и морской ветроэнергетики.Географические регионы были отфильтрованы по глубине воды менее 60 м за исключением экологически охраняемых территорий и морских путей (обсуждаемых в разделе «Материалы и методы»). Данные были ограничены регионами в пределах границы исключительной экономической зоны Китая (ИЭЗ) (среда, в которой прибрежное государство принимает на себя юрисдикцию над соседними морскими ресурсами; см. Материалы и методы). Среднечасовые значения CF и нормированной стоимости электроэнергии (LCOE) в возможных местах для прибрежной ветроэнергетики Китая показаны на рис.1 (распределение SD показано на рис. S1).

Рис. 1 КФ и нормированные затраты на электроэнергию.

Пространственное распределение среднего ( A ) CF и ( B ) LCOE ($ ^-1 кВтч) за период 1980–2018 гг. Для отфильтрованной области. Прибрежные провинции окрашены в серый цвет. Пунктирные синие линии обозначают прибрежные ветровые районы, которые находятся в непосредственной близости от определенных провинций. Обратите внимание на разные пределы цветовой шкалы в (A) и (B).

Примечательно, что районы с самыми большими CF не перекрывают районы с низким LCOE, подразумевая, что расстояние до берега и глубина являются важными факторами при выборе местоположения на шельфе.Экономика морского ветра будет обсуждаться далее в следующем подразделе. Провинциальные юрисдикции океанических регионов обозначены пунктирными синими границами. Наибольший морской ветровой ресурс виден у побережья Фуцзянь, за ним следуют возможности, выявленные в Чжэцзяне, Гуандуне, Шанхае и Хайнане. Потенциал производства энергии для некоторых из этих крупных ресурсных регионов ограничен в первую очередь границами ИЭЗ. Фуцзянь имеет один из самых низких потенциальных морских возможностей среди всех рассматриваемых здесь прибрежных провинций (см. Таблицу 1), несмотря на обширную прибрежную границу; его воды делятся с Тайванем.Для сравнения, Ляонин конкурирует за ветровые ресурсы с тремя другими провинциями и с Северной Кореей, несмотря на то, что он имеет аналогичные морские мощности (Таблица 1). Примечательно, что средний ветровой ресурс на большей части прибрежного региона намного больше, чем в среднем на суше Китая [то есть сравнение рис. 1A с рис. 1а из ( 5 )]. Учитывая, что окружающая среда с оптимальными морскими ветровыми ресурсами намного ближе к густонаселенным регионам по сравнению с наиболее благоприятными местами для береговых сооружений, это является убедительным аргументом в пользу жизнеспособности морских ветровых ресурсов Китая.

Таблица 1 Физический оффшорный потенциал провинции относительно спроса.

Средние потенциалы морских мощностей и выработки энергии для разных провинций за исследуемый период, а также потребности каждой провинции. Также указаны соотношения соответствующих величин. Данные провинциального спроса были получены из NBS ( 32 ).

Морская ветроэнергетика будет конкурентоспособной по стоимости к 2030 году, и, возможно, уже будет

Из приведенного выше анализа ясно, что Китай имеет большой физический потенциал для морской ветроэнергетики.Следующим шагом в нашем анализе является оценка экономических затрат, связанных с развитием морской ветроэнергетики, и сравнение соответствующих нормированных затрат с конкурирующими затратами на существующие источники энергии — уголь и атомную энергию. Результаты анализа затрат представлены на рис. 2.

Рис. 2 Кривые ветроэнергетики на море.

Расчетные нормированные затраты на поставку электроэнергии с морских объектов на 2020 год ( A , C и E ) и 2030 год ( B , D и F ).Данные охватывают предполагаемую низкую стоимость (красная линия) и потенциально более высокую стоимость (желтая линия). Конкурентоспособная по стоимости мощность определяется как совокупная мощность, которая может быть установлена на LCOE стоимостью менее 0,08 долл. США ^-1 кВтч. Например, Цзянсу может с конкурентоспособными затратами установить примерно 30 ГВт морской ветровой энергии при сценарии высокой стоимости и примерно 200 ГВт при сценарии низкой стоимости, предполагая затраты, которые будут применяться в настоящее время в 2020 году.

Мы рассмотрели два сценария затрат на 2020 год: высокая (3500 долларов США за кВт ⁻¹) и низкая (2000 долларов за кВт ⁻¹), основанная на диапазоне результатов для оффшорных ветряных электростанций, развернутых в 2018 году, как указано в отчете, опубликованном Международным агентством по возобновляемой энергии (IRENA) ( 2 ).Эти затраты были скорректированы в зависимости от глубины воды и расстояния от берега (более подробную информацию см. В разделе «Материалы и методы»). Мы также прогнозировали расходы до 2030 года, используя 30% -ное снижение LCOE, прогнозируемое Wiser et al. ( 20 ). Из разбивки по провинциям ясно, что рентабельная мощность в сценарии с высокими затратами зависит от региона. Например, 147,9 ТВт-ч можно было бы экономично поставить в Гуандун, в то время как возможности в Цзянсу были бы минимальными (Таблица 2), несмотря на то, что две провинции имеют сопоставимые физические возможности (Таблица 1).Вариабельность менее важна в сценарии низкой стоимости, когда мощность конкурентоспособной по стоимости электроэнергии превышает спрос во всех девяти прибрежных провинциях, включенных в Таблицу 2. Конкурентоспособная по стоимости мощность, которая может быть реализована в этом сценарии, составляет 200 % больше, чем текущая общая пиковая потребность в электроэнергии в этих провинциях. Даже при сценарии с высокими затратами 36% спроса на энергию в этих девяти прибрежных провинциях может быть обеспечено за счет морского ветра. Экономические выгоды могут быть еще более значительными в будущем с 200% -ным избытком энергии при низкозатратном сценарии и 116% при более высокозатратном варианте.Подчеркивая, в какой степени это неиспользованный ресурс, морской ветер в настоящее время составляет лишь 1,6% всей ветроэнергетики Китая.

Таблица 2 Экономический потенциал провинций относительно спроса.

Средний экономический потенциал для оффшорного производства энергии (E в ТВт.ч) для разных провинций за исследуемый период вместе с отношением экономической выработки энергии к спросу (R). Сценарии с низкими и высокими затратами указаны как на сегодняшний день, так и на 2030 год. Примечание: E — экономическая морская выработка энергии для различных провинций в ТВт.ч, а R — отношение экономической выработки энергии к провинциальному спросу.

Тенденции скорости ветра на суше

В ряде исследований отмечается тенденция к снижению скорости ветра на суше в Китае ( 5 — 11 ). Если тенденция к замедлению ветра будет существовать также и для шельфа, это может повлиять на решения о том, могут ли условия, благоприятные для Китая в настоящее время, стать неблагоприятными в будущем, обеспечивая возможный отрицательный стимул для будущих инвестиций. Месячные тренды CF показаны на рис. 3 для изучаемого региона и материкового Китая за 39-летний период, охватываемый данным исследованием.В отличие от тенденции к снижению на большей части берегового ветрового района материкового Китая с высокими ресурсами, о котором говорилось в более ранних исследованиях, тенденции в отношении морских ресурсов, по-видимому, были более сдержанными.

Рис. 3 Пространственно-временные тренды CF.

Пространственные распределения трендов CF (ΔCF / месяц) в интервале 1980–2018 гг. Как для береговых, так и для морских вариантов. Тенденции, значимые для 90-го процентиля, обозначены пунктиром.

Несмотря на то, что на большей части шельфового региона наблюдается небольшое снижение тенденций, условия, расположенные дальше от побережья, на самом деле демонстрируют небольшое положительное смещение.Однако ни одна из этих тенденций для оффшорной ветроэнергетики не является статистически значимой, за исключением региона у побережья Фуцзянь, обстоятельство, которое может быть связано с тем уникальным фактом, что регион граничит с сушей на востоке и западе. Таким образом, снижение скорости ветра не считается серьезной проблемой для будущего китайского рынка морской ветроэнергетики.

Изменчивость морского ветра и последствия для гибкости сети

Чтобы проиллюстрировать влияние интеграции морской ветровой энергии в местные энергосистемы, мы суммируем временные изменения спроса на электроэнергию и энергию ветра в почасовом и дневном масштабе на рис.4 для провинций Гуандун и Цзянсу — крупнейшие в настоящее время морские сооружения. Подробная изменчивость энергии ветра в различных временных масштабах для всех прибрежных провинций представлена на рис. S2. Рисунок 4 (A и B) иллюстрирует ежедневные изменения ветровой энергии и спроса на электроэнергию в течение всего года. Обратите внимание, что морская ветровая энергия демонстрирует относительно незначительную сезонную изменчивость, а средние CF для морской ветровой энергии в летние месяцы близки к 30% как в провинциях Гуандун, так и в Цзянсу.Напротив, береговая ветроэнергетика в Китае очень сезонна и сконцентрирована в основном зимой ( 21 ). Например, средний CF для наземной ветроэнергетики в районе Пекин-Тяньцзинь-Хэбэй летом составляет всего 17%.

Рис. 4 Изменение ветровой энергии в контексте местного спроса на электроэнергию.

( A, ) и ( B ) иллюстрируют ежедневные колебания спроса на электроэнергию и энергию ветра для провинций Цзянсу и Гуандун; ( C ) и ( D ) суммируют почасовые изменения спроса на электроэнергию и мощность ветра за типичную неделю для провинций Гуандун и Цзянсу; ( E ) и ( F ) указывают частотное распределение требований к линейному изменению системы с или без интеграции ветра для Цзянсу и Гуандуна, соответственно.( G ) и ( H ) указывают сезонные и среднегодовые коэффициенты корреляции между суточными изменениями спроса на электроэнергию и прибрежной ветроэнергетикой для Цзянсу и Гуандуна, соответственно.

Почасовые изменения местного спроса на электроэнергию и прибрежной ветровой энергии показаны на рис. 4 (C и D) для типичной недели в провинциях Цзянсу и Гуандун. Почасовые колебания спроса на электроэнергию в Гуандуне намного больше, чем в Цзянсу. Колебания мощности морского ветра в провинции Гуандун ниже, чем колебания спроса на электроэнергию.Требования к почасовому наращиванию мощности в Гуандуне и Цзянсу до и после интеграции ~ 25% морской ветровой энергии показаны на рис. 4 (E и F). Часовые изменения спроса на электроэнергию в Цзянсу лежат в основном в диапазоне ± 5 ГВт · ч ^-1; тогда как пиковое увеличение для Гуандуна составляет 15 ГВт час ^-1, в основном в утренние часы. После интеграции ~ 25% морской ветроэнергетики, наибольший подъем в провинции Цзянсу превышает 10 ГВт / час ⁻¹; подъем по Гуандуну затронут в меньшей степени.Требования к спуску будут существенно увеличены после интеграции морской ветроэнергетики. Увеличение скорости линейного изменения предъявляет дополнительные требования к гибкости системы.

Коэффициенты корреляции между почасовыми вариациями спроса на электроэнергию и ветровой мощностью рассчитывались ежедневно в течение года для всех прибрежных провинций (с подробной провинциальной и сезонной статистикой, обобщенной в таблице S3). Средние сезонные и годовые средние дневные коэффициенты корреляции для Цзянсу и Гуандун показаны на рис.4 (G и H). Коэффициенты корреляции для Цзянсу положительны для всех сезонов, причем самые высокие значения приходятся на лето (0,18). Картина показывает, что морской ветер в Цзянсу имеет тенденцию генерировать больше энергии в часы пик. Коэффициенты корреляции для провинции Гуандун, напротив, очень сезонны: морская ветровая энергия положительно коррелирует с дневным изменением спроса на электроэнергию летом (0,19), переходя к отрицательному зимой (-0,11). Мы отмечаем, что почасовое нарастание и суточные колебания, описанные выше, учитывают только потребность в электроэнергии «в пределах провинции».Возможный экспорт электроэнергии и обмены между провинциями здесь явно не рассматривались. Чтобы оптимально интегрировать большой вклад от морского ветра, необходимо будет изучить ресурсы со стороны спроса и технологии хранения, а также координировать межпровинциальную передачу, чтобы обеспечить необходимую гибкость системы для прибрежных провинций в долгосрочной перспективе.

ОБСУЖДЕНИЕ

Основная цель этого исследования заключалась в оценке потенциала Китая в области морской ветроэнергетики. Мы использовали ассимилированные метеорологические данные из MERRA-2 НАСА, чтобы исследовать потенциал морского ветра, временную изменчивость, тенденции и оценки затрат за период 1980–2018 годов.

Анализ показывает ряд ключевых результатов, которые могут иметь важные последствия для будущей энергосистемы Китая. Во-первых, у Китая есть важные источники морской ветроэнергетики с совокупным потенциалом производства электроэнергии, значительно превышающим текущий спрос в некоторых из наиболее энергоемких провинций. Во-вторых, с использованием ассимилированных метеорологических данных MERRA-2 или ECMWF (Европейский центр среднесрочных прогнозов погоды) за исследуемый период было обнаружено несколько значительных тенденций к снижению морского ветра (см.рис.S3). Принимая во внимание тенденции к снижению, наблюдаемые как в данных повторного анализа, так и в данных наблюдений за ветрами на суше, этот результат обнадеживает и, по-видимому, подразумевает, что потенциал прибрежных ветров Китая вряд ли существенно изменится при потеплении климата. В-третьих, Китай в настоящее время может использовать морскую ветроэнергетику для обеспечения до 36% общего спроса на энергию из девяти прибрежных провинций, изученных здесь, по конкурентоспособной цене (LCOE ≤ 0,08 долл. США ^-1 кВтч) даже с учетом более высоких оценок затрат. ранее.В-четвертых, интеграция важного вклада энергии от морских источников предъявляет незначительные дополнительные требования к наращиванию мощности для Гуандуна, хотя это может повысить требования к гибкости для таких провинций, как Цзянсу. Следует направить усилия на повышение гибкости энергосистемы с учетом вклада в морскую ветроэнергетику в будущем.

Несмотря на эти выводы, следует признать ряд ограничений. Во-первых, мы использовали ассимилированные метеорологические данные MERRA-2 для исследования изменений в потенциале прибрежных ветров Китая.Хотя продукты повторного анализа могут отражать общую пространственно-временную изменчивость, могут возникнуть проблемы с неопределенностью для регионов, где данные являются скудными ( 22 ). При этом мы обнаружили согласованные результаты между MERRA-2 и ECMWF, что должно смягчить любые серьезные опасения, связанные с использованием данных повторного анализа MERRA-2. Во-вторых, мы отметили статистически значимую тенденцию к снижению CF у побережья Фуцзянь. Поскольку это регион с большим ветровым ресурсом, в будущих исследованиях будет важно оценить, как можно ожидать изменения потенциала Фуцзянь в отношении морского ветра в будущем при различных климатических сценариях.CMIP и модели большого ансамбля могут быть использованы для исследования этой проблемы. В-третьих, поскольку экономика Китая в целом становится все более благоприятной для оффшорной ветроэнергетики, будет важно детально оценить, как прибрежные энергосистемы могут работать с переменными источниками энергии. Поскольку стоимость систем хранения в настоящее время снижается быстрыми темпами, инвестиции в хранилища могут предоставить дополнительные возможности, которые могут помочь смягчить эти различия. Инициативы по реагированию на спрос также могут быть эффективными.Кроме того, прибрежные провинции становятся все более взаимосвязанными. Национальная электросеть вложила средства в линии электропередачи сверхвысокого (1000 кВ) напряжения, которые тесно связаны между собой прибрежными провинциями. Такие города, как Шанхай, могут импортировать морскую энергию ветра через соседние провинции, частично заменяя местные объекты, работающие на ископаемом топливе. Различия в офшорной ветроэнергетике для разных провинций можно дополнительно уменьшить за счет лучшей координации межпровинциальной передачи. Настоящий анализ проливает свет на это.Последующий анализ должен исследовать интеграцию будущих морских ветроэнергетических установок в существующие энергетические системы с детальным рассмотрением временных изменений как спроса, так и предложения.

МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ

Обзор данных

Данные о ветре, использованные в этом исследовании, были взяты из MERRA-2 ( 23 ), продукта реанализа НАСА, общедоступного в Центре данных и информационных услуг Годдарда НАСА. Эта база данных определяет почасовые скорости ветра с пространственным разрешением 1/2 ° долготы на 2/3 ° широты с 1980 года по настоящее время.Часовая скорость ветра на высоте 100 м была экстраполирована от 10 до 50 м с использованием вертикального профиля степенного закона, описанного Арчером и Якобсоном ( 24 ). Коэффициент трения в анализе оценивался с использованием скоростей ветра, представленных на 10 и 50 м для каждой ячейки сетки, как в Lu et al. ( 25 ). Энергия ветра рассчитывалась на почасовой основе с использованием кривой мощности для ветряной турбины MHI Vestas Offshore V164-8,0 МВт, типовой системы, используемой в настоящее время для морских применений (технические характеристики приведены в таблице S1).Отношение почасовой выработки мощности к паспортной мощности турбин использовалось для расчета значений почасового CF.

Чтобы определить места, подходящие для морских ветров в Китае, мы отфильтровали данные пространственно на основе ряда критериев. Во-первых, учитывались только местоположения в ИЭЗ Китая. ИЭЗ определяется как регион, в котором прибрежное государство принимает на себя юрисдикцию над морскими ресурсами. ИЭЗ обычно простирается до 200 морских миль от берега, но отличается, когда несколько стран находятся в пределах диапазона 200 морских миль, например, Северная Корея и Китай в Желтом море.Границы ИЭЗ Китая взяты из базы данных «Морские регионы», в которой собрана информация от ряда региональных и национальных поставщиков ( 26 ). Другой принятый фильтр учитывал только морские глубины не более 60 м. Используемые здесь морские глубинные данные были взяты из общей батиметрической карты океанов Одноминутной сетки, глобальной батиметрической сетки, предоставляющей данные с разрешением 1 угловая минута ( 27 ). Сетка MERRA-2 была изменена на батиметрические данные с высоким разрешением для соответствующей интеграции двух наборов данных.Обратите внимание, что мы не рассматривали потенциал плавающих турбин, относительно новой инновации в морской ветроэнергетике, которая устраняет ограничение глубины 60 м. Однако это не должно иметь большого значения для наших результатов, учитывая, что воды в прибрежной зоне Китая неглубокие (<60 м) на большей части ИЭЗ, и затраты на установку плавучей техники в настоящее время выше, чем на стационарные. нижние системы ( 28 ). Наконец, мы удалили области из каждой точки сетки в соответствии с условиями, обозначенными как «Особые морские заповедники» (экологически защищенные регионы) или маршрутами доставки.Районы специальных морских заповедников определены в Национальной службе морских данных и информации ( 29 ). Выбросы SO ₂ от MERRA-2 использовались в качестве суррогата для определения маршрутов доставки, и 20% площади ячейки было удалено для мест, определенных как выбросы SO ₂ со скоростью выше 10 ⁻¹¹ кг м ⁻² с ⁻¹. Скорее всего, это дает завышенную оценку воздействия судоходства; интервал, который мы приняли для учета интерференции турбина-турбина, равнялся 1.1 км (как обсуждается ниже), и суда должны иметь возможность легко избегать препятствий, создаваемых этим расстоянием. Область, отфильтрованная по этим критериям, показана на рис. S4.

Провинциальная установленная мощность, выработка электроэнергии и LCOE, оценки

Musial et al. ( 30 ) оценивает, что расстояние, подходящее для минимизации помех турбина-турбина для морского ветра, составляет приблизительно 7 × 7 диаметров ротора (1,04 км ²). Площадь каждой ячейки сетки широты / долготы была разделена на это значение, чтобы вычислить количество турбин, которые могут максимально поместиться в данной ячейке.Обратите внимание, что этот интервал не учитывает эффект следа ниже по потоку, который является слишком малым масштабом явления, чтобы его можно было точно смоделировать с использованием данных MERRA-2. Учитывая, что средняя потеря мощности в нисходящем направлении составляет порядка 5% ( 31 ), эффект следа не должен иметь существенного влияния на настоящие результаты. Потенциальная установленная мощность (в гигаваттах) рассчитывается путем умножения количества турбин в ячейке на мощность турбины (в данном случае 8 МВт).

Следующим шагом является количественная оценка морской электроэнергии, которая может быть поставлена в отдельные провинции.Для этого мы предположили, что прибрежные ветровые ресурсы, доступные в данном месте в ИЭЗ Китая, находятся под юрисдикцией ближайшей провинции страны. Эти провинциальные подразделения вместе со средним значением и стандартным отклонением CF за период 1980–2018 гг. Показаны на рис. 1. По установленной мощности и данным CF, оценки доступной энергии E (lat, lon, t) ( в киловатт-часах) были рассчитаны с использованием уравнения E (lat, lon, t) = CF (lat, lon, t) × C (lat, lon) × 8760 (1), где C (lat, lon) представляет установленную емкость в заданном месте, CF (lat, lon, t), — это CF в этом месте, а 8760 определяет количество часов в году.Потенциальные мощности и выработка электроэнергии сравниваются на провинциальной основе с мощностью и потребностями в энергии с использованием данных Национального статистического бюро (НБС) ( 32 ). Данные о спросе были спроектированы до 2030 года с учетом годового роста на 5%.

LCOE — это мера удельной стоимости, обычно выражаемая в центах США кВтч ⁻¹. Математически LCOE определяется как отношение совокупных затрат с течением времени к совокупной энергии, произведенной за этот период.Здесь мы вычисляем LCOE на шельфе в 2020 году для каждого местоположения при двух сценариях текущих капитальных затрат: (i) высокая стоимость (3500 долларов за кВт ⁻¹) и (ii) низкая стоимость (2000 долларов за кВт ⁻¹). Затраты для каждого сценария были получены путем взятия диапазона установленных затрат на оффшорные ветряные электростанции в 2018 году, как указано в IRENA ( 2 ). Эти базовые затраты были пространственно скорректированы в зависимости от глубины и расстояния до берега. Используя результаты Maness et al. ( 33 ), мы разработали модель линейной регрессии для получения взаимосвязей между различными параметрами (глубина и расстояние до берега) и базовыми затратами.Базовые затраты C ₀ ($ кВт ^-1) были скорректированы на основе глубины d (м) и расстояния от берега S (м) в соответствии с уравнением C (d, S) = Co × (0,0084d + 0,8368) × (0,0057S + 0,7714) (2)

Это уравнение представляет собой упрощенную версию результатов Maness et al. ( 33 ), которые включают надежный анализ того, как глубина и расстояние от берега повлияли на затраты, связанные с основанием, фундаментом, инфраструктурой, проектированием и установкой.Амортизированная стоимость I (lat, lon) вычисляется затем с использованием уравнения I (lat, lon) = AC (lat, lon) × r × (1 + r) y (1 + r) y − 1 (3 ) где AC (широта, долгота) — стоимость с поправкой на глубину и расстояние до берега, r — процентная ставка (8%), а y — предполагаемый срок окупаемости (20 лет). LCOE в данном месте рассчитывается по формуле LCOE (lat, lon) = I (lat, lon) CFMEAN (lat, lon) × 8760 (4), где CF _MEAN ( lat , lon ) равно средний CF и 8760 — это количество часов в году.Эти затраты были спрогнозированы до 2030 года с использованием медианного снижения LCOE на 30% на основе рекомендаций Wiser et al. ( 20 ).

Мы упорядочили пространственные значения LCOE от наименьшего к наибольшему, интегрировав по провинциям, чтобы получить оценки соответствующих кривых затрат. Эти кривые сравнивались (рис. 4) с провинциальными затратами на текущие технологии производства электроэнергии (атомные и угольные электростанции). Оценки LCOE для ядерной энергии взяты из Xu et al. ( 34 ), а оценки угольных электростанций взяты из Шу-Чуаня ( 35 ). Мы определили LCOE для конкурентоспособной с точки зрения затрат оффшорной ветроэнергетики как $ 0,08 кВтч ^-1.

Исправление (13 октября 2020 г.): Более ранняя версия содержала ошибку в таблице 2, в которой провинции в первом столбце были упорядочены неправильно. Ссылка на Таблицу 2 в основном тексте первоначально гласила: «Например, 388,9 ТВт-ч можно было бы экономично поставить в Цзянсу, в то время как возможности в Гуандуне были бы минимальными (Таблица 2).Предложение было обновлено следующим образом: «Например, 147,9 ТВт-ч можно было бы экономично поставить в Гуандуне, в то время как возможности в Цзянсу были бы минимальными (Таблица 2)». Обновлены версии PDF и HTML (полнотекстовый).

ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ МАТЕРИАЛЫ

Дополнительные материалы к этой статье доступны по адресу http://advances.sciencemag.org/cgi/content/full/6/8/eaax9571/DC1

Рис. S1. Пространственное распределение стандартного отклонения CF за 1980–2018 гг. В ИЭЗ Китая.

Фиг.S2. Фурье-разложение изменчивости морского ветра в разных провинциях.

Рис. S3. Пространственные распределения трендов CF [CF месяц −1] за 1979–2018 годы для отфильтрованной области и на суше для ECMWF.

Рис. S4. Пространственное распределение ограничений морского ветра, используемых в процессе фильтрации.

Таблица S1. Максимальный и минимальный месячный энергетический потенциал (ТВтч) для каждой исследуемой здесь прибрежной провинции.

Таблица S2. Технические характеристики MHI Vestas Offshore V164-8.Турбины 0 МВт.

Таблица S3. Усредненные суточные коэффициенты корреляции между почасовой потребностью в электроэнергии и ветроэнергетикой для разных провинций и сезонов.

Это статья в открытом доступе, распространяемая в соответствии с условиями некоммерческой лицензии Creative Commons Attribution, которая разрешает использование, распространение и воспроизведение на любом носителе, при условии, что конечным результатом будет использование , а не для коммерческих целей и при условии, что оригинальная работа правильно цитируется.

ССЫЛКИ И УКАЗАНИЯ

↵
↵
↵
↵
↵
↵
↵
↵
0
0
↵
↵
↵
↵
↵
↵
M.Шварц, Р. Джордж, Д. Эллиотт, Использование данных повторного анализа для оценки ресурсов ветра в Национальной лаборатории возобновляемых источников энергии (Европейская конференция по ветроэнергетике, 1999 г.).
↵
↵
↵
↵
↵
↵
П. Бейтер, В. Мусиал, Л. Килчер, М. Манесс, А. Смит, Оценка экономического потенциала морского ветроэнергетического комплекса США с 2015 по 2030 год. Тех. Отчет (NREL / TP-6A20-67675, 2017).
↵
↵
Вт.Musial, D. Heimiller, P. Beiter, G. Scott, C. Draxl, Оценка ресурсов морской ветровой энергии для США, 2016 г. Tech. Отчет (NREL / TP-5000-66599, 2016).
↵
↵
Национальное статистическое бюро (NBS) 2002–2018, China Energy Statistical Yearbook 2001–2018 (China Statistical Press, 2018).

Що таке офшори, як вони працюють та чи завжди це нелегально

Як діють офшори

Що потрібно, щоб створити офшорну компанію

Як віддалено керувати своїм офшором

Чи треба сплачувати податки в офшорі

Чому засновники офшорних компаній залишаються невідомими

Що таке мідшори, оншори і чим вони відрізняютья від офшорів

Коли поняття «офшор» набуло негативного значення

Офшор — тільки для мільйонерів?

Чи завжди офшор — це щось незаконне?

Як на міжнародній арені ставляться до офшорів

«Оффшор» (так называемые). Перечень оффшорных зон — YouControl

ProZorro: 670 млн грн на «чорні» офшори

Офшори у світі: 7 ключів для розуміння

Офшори та їх особливості. — Bachynskyy

Уряд затвердив план боротьби з виведенням коштів у офшори — Фiнансовий клуб

перспективи для України і світу

Offshore Wind 101 — NYSERDA

Насколько велики морские ветряные турбины?

Как это работает

Обзор производства электроэнергии

Детали турбины

Фундаменты, массивные кабели и морские подстанции

Экспортный кабель и наземное соединение

Роль правительства

Федеральная роль

Государственная роль

Местная роль

оффшорная энергетика и морское пространственное планирование — 1-е издание

Содержание

Плавучий морской комплекс для исследования ветра в заливе Мэн

НОВИНКА: серия веб-семинаров и предстоящие рабочие сессии, зима / весна 2021 г.

Семинар по планированию и обмену знаниями с заинтересованными сторонами, 5 февраля 2021 г.

Начальные веб-семинары для заинтересованных сторон

Критерии размещения и инструменты

API | Офшор

Морская сейсморазведка

Воздействие на морскую нефтегазовую отрасль из-за предлагаемого изменения и отмены постановлений Закона Джонса CBP

Технология борьбы с выносом песка и интенсификации притока в море

Offshore Compliance Initiative

US Oil Major Chevron выходит на рынок морской ветроэнергетики

Морской ветер: возможность для рентабельной декарбонизации энергетической экономики Китая

Abstract

ВВЕДЕНИЕ

РЕЗУЛЬТАТЫ

Китай обладает обильными морскими ветровыми ресурсами

Морская ветроэнергетика будет конкурентоспособной по стоимости к 2030 году, и, возможно, уже будет

Тенденции скорости ветра на суше

Изменчивость морского ветра и последствия для гибкости сети

ОБСУЖДЕНИЕ

МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ

Обзор данных

Провинциальная установленная мощность, выработка электроэнергии и LCOE, оценки

ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ МАТЕРИАЛЫ

ССЫЛКИ И УКАЗАНИЯ

0

0

Оставьте комментарий Отменить ответ